Фото від ШІОвочевий крем-суп
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- Мішані свіжі овочі за смаком
- Молоко за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
Кроки
Ретельно помийте овочі і наріжте їх шматочками. Лущіть квасолю, очистіть капусту.
Відберіть шпинат, помийте його. Очистіть і помийте петрушку, базилік та часник, наріжте дрібно.
Помийте та наріжте цибулю, моркву, селеру, помідори (зніміть шкірку і видаліть насіння).
Помийте, очистіть і наріжте кабачки та картоплю.
Налійте воду в каструлю, додайте сіль, оливкову олію та всі підготовлені овочі. Доведіть до кипіння.
Варіть овочі до готовності.
Злийте овочі, зберігши відвар. Перетріть овочі в блендері або через овочетерку.
За потреби розріджте крем-суп відваром. Коригуйте сіль за смаком.
Уварюйте суп на сильному вогні. Вмішайте тепле молоко і готуйте ще 5 хвилин.
Перед подачею прикрасьте поверхню супу теплим молоком.
Крем-суп — це страва-прибиральниця. У холодильнику завжди лежить по шматочку то моркви, то кабачка, то півкачана капусти, якому вже тиждень нікуди не йти. Окремо кожен овоч — непомітний недогризок. Разом, зварені й перетерті, вони дають густу кремову базу, де вже не важливо, що там капуста, а що селера — важлива тільки консистенція і 
сіль.
Вийде чи не вийде тут вирішує одне: баланс води і овочів на виході. Занадто рідко — і це овочевий бульйон, а не крем-суп. Занадто густо — і блендер просто не зможе перетерти волокнисті шматки до гладкості, вийде каша з вкрапленнями. Тому відвар не виливають — він ваш регулятор, яким розводите суп до потрібної густини вже після перетирання, а не до нього.
Дехто каже — крем-суп варто варити тільки з одного-двох овочів, інакше смак "змішається" і вийде ніщо. Ні, бо саме змішування кольорів і солодкості — моркви, цибулі, помідора — і дає той округлий смак, якого жоден овоч окремо не дає. Головне — не переборщити з тим, що домінує гостротою чи гіркотою: часник і базилік тут не головні герої, а приправа, тому їх кладуть дрібно нарізаними і в міру.
Овочі в цьому рецепті — не список, а принцип: беріть усе, що є, аби в сумі вийшов збалансований набір. Корінцеві (морква, картопля, селера) дають крем-супу тіло і солодкість, листові й ароматні (шпинат, петрушка, базилік, часник) — свіжість і колір, цибуля — основу смаку, помідор — легку кислинку, яка не дає супу бути плоским. Якщо чогось із цього немає — не біжіть у магазин, просто додайте трохи більше того, що є. Суп вибачає відсутність одного компонента, але не вибачає відсутність корінцевих овочів узагалі — без них не буде тієї кремової густини, яку тримає крохмаль картоплі й моркви.
Квасоля в списку мішаних овочів — окрема історія: її лущать заздалегідь, бо в неї інший час до готовності, ніж у кабачка чи помідора. Якщо вона у вас консервована чи заморожена — додавайте пізніше, щоб не перетворилась у суцільне пюре раніше за інших.
Олія — тут не для смаку в класичному розумінні, а для текстури: трохи жиру в овочевому відварі допомагає розчинити ароматичні сполуки, які у воді самі по собі не розкриваються, і робить перетертий суп менш "пісним" на дотик мови. Будь-яка олія без власного вираженого запаху підійде — оливкова просто традиційний варіант для цього типу супу, соняшникова чи інша нейтральна зробить те саме.
Молоко додають двічі не випадково: частину вмішують у гарячий суп на сильному вогні — щоб воно встигло "зв'язатися" з овочевим пюре і суп не розшарувався на воду і жир, а частину лишають теплою для прикраси перед подачею — вона дає той білий контрастний мазок на поверхні, суто для вигляду, на смак уже не впливає. Тепле молоко обов'язково, бо холодне, влите в гарячий суп, може звернутися дрібними грудочками — не критично для смаку, але неприємно на вигляд і на зуб.
Перетирати краще блендером, а не через сито вручну, якщо є вибір — сито краще справляється зі шкірочками й волокнами селери, які блендер іноді залишає помітними нитками. Якщо у вас тільки блендер — проваріть овочі трохи довше, до повної м'якості, і волокна перемелються без залишку.
Сіль коригують двічі: під час варіння й після розведення відваром, бо консистенція змінюється — густий суп на смак здається солонішим, ніж той самий суп, розведений водою. Тому остаточну пробу робіть уже в тій густині, в якій подаватимете, а не раніше.
Ще від Luca Martelli
·