Фото від ШІКоктейль еггног
Інгредієнти
- ½ стручка ванільний стручок
- 70 г Цукор
- 4 од. яєчні жовтки
- 400 мл Молоко
- 4 од. Гвоздика цілої
- ½ ч. л. Кориця молена
- 150 мл Ром
- 100 мл вершки для збивання
- щіпка од. Мускатний горіх дрібно тертий, щіпка
- 6 од. м'ятні льодяникові палички
- 1 ч. л. Глюкозний сироп
Кроки
Приготування – за 4 години до подачі. Видобудьте насіння ванілі зі стручка і змішайте із цукром.
Збийте жовтки, ваніль і цукор у мисці до пишної кремової маси.
Покладіть молоко, гвоздику і корицю в каструлю. Повільно нагрівайте, помішуючи, майже до кипіння.
Процідіть спеції і повільно влийте гаряче пряне молоко до яєчної суміші, постійно збиваючи.
Перелийте напій назад у каструлю і повільно нагрівайте до 65 градусів, постійно помішуючи.
Виміряйте температуру і стежте, щоб вона не перевищувала 70 градусів, інакше яйця можуть згорнутися.
Поставте напій у холодильник щонайменше на 3 години.
Перед подачею збийте вершки до легкої піни.
Доведіть еггног до смаку ромом, збитими вершками і трохи мускатного горіха.
Подрібніть кілька м'ятних льодяникових паличок.
Занурте краї келихів спочатку в сироп, потім у подрібнену м'яту.
Налийте еггног у келихи і одразу подавайте.
Еггног — це, по суті, рідкий заварний крем з
ромом. Не коктейль у звичному сенсі, а яєчно-молочний соус, який п'ють. І вирішує все те саме, що й будь-який заварний крем: згорнуться
жовтки чи ні.
Тут два критичних моменти, і обидва про температуру, не про час. Перший — коли завариваєте
молоко зі спеціями: воно мусить дійти майже до кипіння, щоб віддати аромат
гвоздики й
кориці, але не закипіти, бо тоді молочний білок почне згортатися пластівцями раніше часу. Другий, важливіший — коли повертаєте суміш у каструлю і догрівваєте до 65°C. Це та зона, де яєчний білок (лецитин і альбумін) починає денатурувати й загущувати рідину, перетворюючи її з молока з яйцем на крем. На 70°C ви вже на межі, на 80°C жовток згорнеться дрібними крупинками — і крему не буде, буде яєчна юшка з ромом.
Тому без термометра тут справді важко: «майже до кипіння» і «65 градусів» на дотик і на око не вгадати так точно, як хотілося б. Орієнтир — суміш починає легко обволікати ложку, як рідкий крем-брюле до запікання. Якщо є термометр — скористайтеся, тут не той випадок, де чуття головніше за цифру.
Дехто каже — яйця в коктейлі це ризиковано, краще взагалі сирими збити з ромом і не морочитись нагріванням. Ні, бо саме прогрів до 65°C і витримка — це і пастеризація, і те, що дає еггногу густину справжнього напою, а не жовткового коктейлю з піною.
Ваніль краще брати
стручком, а не екстрактом з флакона: насіння дає крапочки й присмак, який не зникає в
молоці, а екстракт здебільшого спиртовий і випаровується при нагріванні. Якщо стручка немає — пів чайної ложки якісної ванільної пасти підійде, екстракт у краплях — гірший варіант, кладіть його вже в холодний напій, не в гаряче молоко.
Жовтки з цукром збивають не заради краси, а щоб
цукор розчинився в жовтку і частково "зварив" його механічно — зв'язав білкові ланцюжки цукром, це ж принцип будь-якого заварного крему, від патисьєру до гоголь-моголю. Якщо збити абияк, жовток не встигне розкритись, і при контакті з гарячим молоком зсядеться нерівномірно, дрібними крупинками, яких потім ситом не вберете.
Молоко можна брати будь-яке незбиране, цільне — чим вищий відсоток жиру, тим кремовіший результат, це не магія, а фізика емульсії.
Гвоздика і
кориця — класична парочка для зимових напоїв, бо їхні ефірні олії добре розчиняються в жирі молока при нагріванні, а не тому що так "історично заведено". Якщо гвоздики нема, замініть будь-якою прянкою з теплим деревним ароматом — зіркою анісу, наприклад, але обережно, вона сильніша.
Ром кладуть наприкінці, в уже охолоджений напій, а не в гаряче молоко — інакше алкоголь випарується разом з ароматом, і ви отримаєте просто заварний крем без тієї різкості, заради якої все затівалося. Заміна проста: будь-який витриманий темний алкоголь з власним деревним чи карамельним характером — бренді, темний ром, навіть бурбон, хоч це вже інша історія.
Вершки збивайте до м'якої піни, а не до твердих піків — твердий крем ляже острівцем на поверхні й не змішається, а м'яка піна додасть повітря й легкості всьому напою. Мускатний
горіх тріть безпосередньо перед подачею: мелений з баночки за тиждень втрачає половину аромату, ефірні олії горіха летючі й окислюються на повітрі.
Три години в холодильнику — не примха, а потреба: заварний крем мусить стабілізуватись, загуснути остаточно, бо одразу гарячим чи теплим він рідший, ніж здається. Терпіння тут не менш важливий інгредієнт, ніж ром, — спробуєте раніше, і це буде просто тепле солодке молоко з яйцем.
Ще від Ostap Melnyk
·