Фокачча без підйому тіста

Борошно беріть звичайне пшеничне, нічого спеціального шукати не треба — головне, щоб воно не було старим і не пахло цвіллю з мішка, бо запах тісто візьме на себе, а олія й трави його не перекриють.

Воду додають поступово не для краси процесу, а щоб борошно встигало вбирати вологу рівномірно — якщо лити все одразу, вийдуть грудки сухого борошна всередині, а зовні рідке місиво, і тісто потім довго вирівнюється руками.

Олія в тісті — не смакова добавка, а змазка для клейковини: вона робить м'якушку ніжнішою і не дає тісту стати жорстким картоном. Беріть будь-яку олію без власного запаху або зі слабким — соняшникова теж підійде, якщо оливкової шкода на тісто, а не тільки зверху.

Розпушувач для солоної випічки — не те саме, що питна сода чи звичайний розпушувач для солодкого. Він розрахований на інший баланс кислоти й виділяє газ при нагріванні в печі, а не одразу при контакті з водою. Якщо вдома є тільки звичайний харчовий розпушувач — можна спробувати, але підйом буде слабшим, бо хімія не та.

Сіль додають пізніше не з забобону, а з практичної причини: сіль стягує клейковину і сповільнює, як тісто бере на себе воду. Якщо кинути сіль одразу, замішувати доведеться довше, а тісто вийде тугішим раніше, ніж треба.

Готовність перевіряйте не хвилинами, а поверхнею — скоринка повинна стати рівномірно золотистою, не блідою, не з темними плямами. Бліда фокачча всередині буде сирою на смак навіть якщо тісто пропеклося технічно — скоринка тут головний свідок.