Фото від ШІФокачча з цибулею та чорними оливками
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 кг Борошно
- 1 од. Дріжджі
- 1 кг Цибуля
- Чорні оливки без кісточок
- Сіль
- Вода теплова
- Оливкова олія
Кроки
Замісіть борошно з дріжджами, теплою водою та сіллю. Добре вимісіть тісто.
Залиште тісто накритим підходити на 1 годину.
60 хвНаріжте цибулю дрібними скибочками та обсмажте на невеликій кількості олії до м'якості.
За потреби додайте трохи води, розріжте оливки навпіл і додайте до цибулі.
Потушкуйте ще трохи, посоліть і зніміть з вогню.
Ще раз вимісіть тісто і сформуйте два кружечки бажаного розміру.
Змастіть деко олією, викладіть перший кружечок тіста, розподіліть цибулю з оливками і накрийте другим кружечком.
Щільно защипніть краї руками і випікайте при максимальній температурі духовки 10-15 хвилин.
12 хв
Це не та фокачча, яку ви намазуєте маслом і їсте дірка в дірку. Це піца-конверт: два пласти тіста, а між ними начинка, як у чебуреку. Італійці з Лігурії роблять так з капустою чи сиром — у них це називається фугасса ріп'єна, "начинена". У нас, видно, хтось переклав просто як фокаччу — і правильно, суть та сама: хліб, що сам собі несе обід.
Вийде чи не вийде — залежить від двох речей. Перша: 
цибуля. На кілограм 
борошна тут майже кілограм цибулі — це не помилка редактора, це половина начинки за вагою, і вона мусить встигнути стати солодкою, а не хрусткою. Друга: защип. Якщо краї розійдуться в духовці — весь сік з цибулі піде на деко, а не в тісто, і ви отримаете суху коржину замість пухкого конверта.
Головний страх новачка — "а раптом тісто всередині не пропечеться, бо воно закрите". Ні, не буде сирим: шар тіста тонкий, жару з верху духовки йому більш ніж досить, а волога від цибулі навпаки допомагає пропарити його зсередини, як вареник у духовці.
Борошно беріть звичайне, пшеничне — тут не потрібна особлива клейковина, бо тісто не повинно рватися драматично, воно просто основа-конверт. 
Дріжджі свіжі, пресовані: якщо у вас тільки сухі — беріть їх утричі менше за вагою від свіжих, і розчиняйте окремо в теплій 
воді хвилин десять, доки не піде пінна шапочка. Якщо шапочки немає — дріжджі мертві, і тісто через годину так і лежатиме пласким млинцем, скільки не чекайте.
Вода — тепла, тобто приємна руці, як вода для купання дитини: гаряча вб'є дріжджі, холодна їх просто не розбудить. 
Сіль — не в воду з дріжджами одразу, а в тісто при замісі, інакше сіль притлумить ферментацію ще до старту.
Цибуля — та, що продається звичайними сітками, біла чи жовта, байдуже. Дехто каже: цибулю для начинки треба обсмажувати до золотого кольору, як для плову. Ні, тут не той випадок: ви її тушкуєте, а не підсмажуєте, мета — м'якість і солодкість, а не рум'яна скоринка, яка в закритому пирозі просто непомітна і лише додасть гіркоти, якщо пересмажити.
Оливки 
чорні, без кісточки — якщо є тільки з кісточкою, ріжте й вибирайте кісточку самі, це пару хвилин, а не причина відмовлятись. Головне, щоб вони були не консервовані в надто кислому розсолі — їхня солоність і так замінює частину соли в начинці, тож солити цибулю в кінці пробуйте на смак, а не на око.
Олія оливкова тут не прикраса, а частина смаку начинки — заміняти соняшниковою можна, критерій простий: будь-яка олія без власного яскравого запаху підійде для обсмажування цибулі, оливкова жіде і в тісто, і для змащування дека, бо дає ту саму південну нотку, яку картопляна олія просто не дасть.
Терпіння тут складник у двох місцях. Перше — година підйому тіста: не скорочуйте, бо недопідняте тісто в духовці дасть щільний, а не повітряний конверт. Друге — тушкування цибулі: вона має стати м'якою й прозорою, а не залишитись хрусткою, інакше при випічці вона пустить сік уже в духовці, а не раніше, і всередині буде мокро. Орієнтир готовності цибулі — не час, а вигляд: вона осідає, стає м'якою вилкою, пахне солодко, а не різко.
Ще від Inès Lambert
·