Фото від ШІСмажені квіти бузини в тісті
Інгредієнти
- 50 мл Молоко
- 1 од. Яйця
- 1 щіпка ванільний порошок
- 1 ст. л. Цукор
- 40 г Борошно
- 75 мл Пиво
- 1 л Рослинна олія
- 4 од. суцвіття бузини
- 1 щіпка цукрова пудра для посипання
Кроки
Змішайте молоко, яйце, борошно, ваніль та пиво і добре збийте.
Розігрійте олію для фритюру в каструлі. Перевірте готовність олії, занурюючи кінчик зубочистки в неї – коли навколо неї з'являються бульбашки, олія має потрібну температуру.
5 хвГотуйте суцвіття бузини по одному.
Занурте суцвіття бузини в тісто, дайте стекти зайвому тісту, потім занурте в гарячу олію.
2 хвСмажте, доки тісто не підрум'яниться і не стане хрустким.
Дайте смаженим квітам бузини стекти на паперовому рушнику перед подачею.
Це не десерт у звичному сенсі — це спосіб з'їсти квітку. Бузина сама по собі майже без смаку, трохи медовий дух, і все. Тісто й фритюр тут не маскують її, а підсилюють: гаряча
олія витягує з пилку й нектару те, що на повітрі ви б і не відчули. Страва проста до смішного — кляр, бульбашки, хвилина у маслі — але є дві точки, де все йде не так: холодна олія і мокрі квітки.
Якщо олія недогріта, тісто не "схоплюється" одразу бульбашкою навколо суцвіття, а повільно просочується в саму квітку. Результат — масний млинець із гіркуватим присмаком перегрітого в сирому тісті цукру, а не легка хрустка оболонка. Тому орієнтир не "розігріти олію", а довести її до стану, коли вона сама починає штовхати повітря бульбашками від будь-якого занурення — зубочистка тут чесний термометр, і довіряти варто їй, а не годиннику.
Друга точка — вода на квітках. Бузину збирають вранці, коли роса ще на пелюстках, і якщо не обтрусити й не дати обсохнути, волога потрапляє в гаряче масло і стріляє бризками, а тісто місцями відвалюється шматками. Висушена квітка тримає кляр суцільно, по всій розгалуженій "парасольці" суцвіття.
Вийде — коли тісто піднімається над квіткою мереживом, а не лежить мокрою плівкою. Не вийде — якщо поспішити з температурою олії або смажити мокре суцвіття просто з куща.
Тісто тут робоче, а не головне, тому компоненти прості й взаємозамінні за принципом, а не за маркою.
Борошно дає каркас,
яйце — зв'язок,
молоко — м'якість,
пиво — бульбашки за рахунок вуглекислого газу, який при контакті з гарячою
олією різко розширюється і робить оболонку пористою, а не щільною, як млинець. Якщо пива немає чи не хочете — газована вода працює за тим самим принципом: головне, щоб у рідині був газ, а не конкретно хміль. Смак пива у готовій страві майже не лишається, він випаровується в перші секунди у фритюрі.
Ванільний пилок і
цукор у тісті — не для солодкості самого кляру (його там мало, він прісний), а щоб після обсипання готових квітів цукром зверху був узгоджений, а не випадковий акорд смаку. Якщо ваніль не ваша — можна взагалі прибрати, страва не завалиться, просто стане нейтральнішою.
Квіти бузини — тут єдиний незамінний інгредієнт, бо суть страви саме в них. Беріть тільки свіжорозкриті білі суцвіття, без бурих плям і без комах всередині парасольки — комаха, яка сидить глибоко в суцвітті, у фритюрі нікуди не дінеться. Стебло обрізайте коротко, тримаючи за нього квітку, коли вмочуєте в тісто, — так зберігається форма "парасольки", а не грудка тіста з рештками квітки всередині.
Олії треба багато — не тому, що так красивіше, а тому що квітка плаває, а не лежить на дні, і їй потрібен простір з усіх боків для рівномірного контакту з гарячим маслом. Беріть будь-яку олію без власного запаху й присмаку — соняшникова рафінована, кукурудзяна, навіть легка оливкова без гіркоти підійде, аби тільки не забивала делікатний аромат бузини своїм запахом.
Дехто вважає, що фритюр — це обов'язково казан і багато клопоту. Ні, широка каструля з високими бортами з вашої кухні впорається не гірше: головне, щоб олії було достатньо для вільного плавання квітки, а стінки захищали плиту від бризок.
Готовність визначайте оком, а не секундоміром: колір тіста йде від блідого до золотисто-рудого, і щойно з'явився рудуватий відтінок по краях — діставайте. Хвилина чи дві — орієнтир знизу, не команда. Паперовий рушник після фритюру не косметика, а прибирання зайвої олії, яка інакше зробить хрустке м'яким вже через кілька хвилин на тарілці.
Ще від Tomás Herrera
·