Фото від ШІКвасоля з чорізо в гострому томатному соусі на хлібі
Інгредієнти
- 30 г чорізо
- 1 од. Цибуля
- 2 зубчик Часник
- 40 г в'ялені томати
- 1 банка квасоля канелліні консервована
- 400 г томати рублені консервовані консервовані
- 1 ч. л. коричневий цукор
- 1 ч. л. Паприка
- ½ ч. л. копчена паприка
- 1 ч. л. Зіра (кумин)
- ½ ч. л. пластівці чилі
- 1 ст. л. Оливкова олія
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 4 од. Яйця
- 1 ст. л. яблучний оцет
- 4 скибка Хліб
- 50 мл Петрушка дрібно нарізана
Кроки
Розігрійте сковороду з олією на середньому вогні та обсмажте чорізо, цибулю, часник і в'ялені томати до м'якості цибулі.
Додайте квасолю, подрібнені томати, коричневий цукор і спеції, доведіть до кипіння.
Варіть на повільному вогні 4-5 хвилин.
5 хвПриправте сіллю та свіжомеленим перцем і залиште тихо кипіти.
Доведіть до кипіння каструлю з водою для яєць пашот.
Розбийте кожне яйце в окрему маленьку мисочку.
Додайте яблучний оцет до киплячої води і зніміть каструлю з прямого вогню.
Ложкою або віночком зробіть вир у воді, влийте яйце в центр виру і поверніть каструлю на вогонь.
Варіть яйце близько 3 хвилин, обережно вийміть шумівкою.
3 хвПовторіть процес з рештою яєць.
Підріжте яйця гострим ножем, щоб вони мали акуратну й гладку поверхню.
Підсмажте хліб і змастіть його маслом.
Викладіть квасолю з чорізо на хліб, покладіть яйце пашот зверху і посипте петрушкою.
Це сніданок, який рятує, коли вдома є консервна квасоля, пів чорізо і бажання з'їсти щось гаряче, а не пластівці. Суть проста: соус із помідорів і спецій, в якому квасоля стає м'якою й ситою, а зверху — 
яйце пашот, яке розрізають і дивляться, як жовток розтікається по 
хлібу. Якщо жовток не розтікся — страва все одно вдалася, просто буде інша, суха.
Вийде це практично завжди, бо помилитися тут важко: квасоля вже варена, томати вже стиглі, залишається лише зварити соус до потрібної густини і не перетримати яйце. Єдине вузьке місце — пашот, і то лише тому, що з яйцями люди панікують без причини.
Головна інтрига тут не в квасолі, а в яйці. Решта — це спосіб зробити з консерви щось живе: обсмажити чорізо, щоб жир пішов у сковороду й поніс за собою смак, і дати квасолі побути в томаті досить довго, щоб вона перестала бути "з банки" на смак.
Чорізо тут не м'ясо, а приправа з жиром. Коли ковбаса на сковороді починає пускати червоний олійний слід — це 
паприка й жир виходять у масло, і саме в цьому маслі потім смажиться 
цибуля й 
часник. Якщо чорізо немає — беріть будь-яку копчену ковбасу з 
перцем, бо головне не м'ясо, а те, що вона лишає по собі в сковороді.
Цибуля й часник ідуть до м'якості, не до кольору. Дехто чекає, поки цибуля зарум'яниться — і тоді соус гіркне, бо часник поруч встигає підгоріти до того, як цибуля стане прозорою. Правильний орієнтир — цибуля втрачає різкість і стає м'якою на вигляд, трохи склоподібною, а не золотою.
В'ялені томати тут не для соковитості, а для концентрату смаку — вони вже віддали всю воду, тому додають не стільки смак помідора, скільки глибину, яку свіжий помідор дати не може. Консервовані подрібнені томати, навпаки, несуть вологу і кислотність — це база соусу, і саме тому їх не потрібно довго випарювати: квасоля вже готова, їй треба лише просочитися соусом, а не звариться вдруге.
Мусковадо-цукор і спеції — паприка, кумин, червоний перець — це не для гостроти заради гостроти, а щоб зрівноважити кислотність томатів. Без цукру соус буде просто кислим, а з цукром кислота перетворюється на щось, що читається як "насичений смак", а не "кисло". Солодке коріння (licorice-root) тут незвична річ — якщо такого немає, пропустіть, воно додає легку задню солодкість, але без нього страва не завалиться.
Яйце пашот — єдине місце, де справді варто зосередитись. Оцет у воді не для смаку, а для того, щоб білок згорнувся швидше і не розповзався — тут механіка проста, кисле середовище пришвидшує зсідання білка. Вир у воді тримає яйце компактним, поки воно не схопиться саме, без ложки-няньки. Орієнтир готовності — білок став непрозорим і щільним на дотик, а жовток усередині ще хитається, як желе. Три хвилини — це нижня межа, не вирок: товщина шару воронки, холодна кухня, розмір яйця — усе зсуває час.
Хліб тут не підставка, а частина страви: підсмажений, він не розкисає під соусом перші хвилини, поки ви встигаєте доїсти. Якщо хліба під рукою немає того самого — беріть будь-який щільний білий хліб, головне, щоб він тримав форму, а не м'яку здобну булку, яка моментально стане кашею.
Ще від Tomás Herrera