Фото від ШІГлінтвейн
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Влийте червоне вино, апельсиновий сік і цедру в каструлю, додайте кориці, гвоздику та цукор
Повільно нагрівайте майже до кипіння
Накрийте кришкою, вимкніть вогонь і дайте напою настоятися 1-2 години
90 хвПроцідіть через сито в чисту каструлю
Спробуйте на смак і за бажанням додайте цукру, нагрійте майже до кипіння
Додайте ром і подавайте у склянках зі скибочками апельсина
Глінтвейн — це не "підігріте
вино з прянощами", це вино, з якого спеціями та цедрою витягли аромат, не спаливши при цьому алкоголь і не зваривши кислоту в оцет. Вся технологія крутиться довкола одного: не дати вину закипіти.
Вийде чи ні — вирішується на кроці нагрівання. Закипить — і ви отримаєте гарячий компот зі слабким запахом вина, бо спирт випарується, а дубильні речовини розваряться й дадуть гіркуватість. Не дотягнете до потрібної температури — прянощі не встигнуть віддати олії, і питимете підфарбовану воду з плаваючою
гвоздикою.
Дехто каже — чим довше кипить, тим міцніше і ароматніше. Ні, навпаки: спирт википає першим, а аромат спецій — це ефірні олії, вони розкриваються в гарячій рідині без кипіння і псуються при довгому варінні. Тому друга частина рецепта — не варіння, а настоювання під кришкою на вимкненій плиті. Тут і працює час: не хвилини варіння, а години тиші, поки вино саме бере те, що йому треба.
Вино беріть сухе або напівсухе, не солодке — солодке з цукром і апельсиновим соком дасть приторну суміш, яку потім рятуй не рятуй. Дороге вино сюди не кладіть: нюанси сортового букету все одно загублять спеції, а гроші шкода. Беріть те, яке самі б випили склянкою за вечерею, не морщачись, — і досить.
Цедру й сік беріть з органічного
апельсина не з примхи, а з розрахунку: з необробленого воском і хімією ви знімаєте саме шкірку з ефірними оліями, а не шар консерванту. Якщо впевненості в апельсині нема — хоч обдайте окропом і потріть щіткою. Цедра дрібна, бо з неї йде аромат у рідину, а великі шматки просто проваряться марно.
Кориця й
гвоздика — класична пара не з традиції заради традиції, а тому, що обидві розкриваються саме в гарячій, не киплячій рідині й добре тримаються одна одної за смаком, не перекриваючи вино повністю.
Палички, не мелена кориця — бо мелена дасть каламуть і осяде піском на дні склянки, а процідити її через сито годі.
Цукор кладіть на око першою порцією, а головну дозу — вже після проціджування, коли куштуєте гарячий, а не теплий напій: холодний язик цукор і кислоту відчуває інакше, обманете самі себе з дозою.
Ром наприкінці — це вже не про аромат, а про міцність і теплий післясмак, тому його ніколи не гріють разом з усім, інакше спирт піде в повітря, а не в склянку. Якщо рому немає — підійде будь-який міцний алкоголь без різкого власного смаку, коньяк чи бренді, аби не перебивав вино.
Склянки прогрійте перед тим, як наливати, — звичайна тонка склянка з холодильника тріскає від гарячого різко, без попередження. Це не забобон, а фізика нерівномірного розширення скла, і краще про неї знати заздалегідь, ніж прибирати потім осколки з килима.
Ще від Giulia Bellandi
·