Фото від ШІХолодний торт з ожиною
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 280 г цільнозернове печиво
- 150 г Вершкове масло розтоплене
- 250 г Вершковий сир
- 170 г Маскарпоне
- 250 мл Вершки
- 150 г Ожина трохи додатково для прикраси
- 100 г цукрова пудра
- 8 г Желатин листовий
- Чорниця за смаком
Кроки
Подрібнюємо печиво в кухонному комбайні до дрібної крихти, перекладаємо в миску, додаємо розтоплене масло і перемішуємо.
Викладаємо суміш у форму діаметром 22 см, застелену пергаментом, рівномірно розподіляємо та прибираємо в холодильник.
Миємо ожину і подрібнюємо блендером, доводимо до кипіння з водою у сотейнику, проціджуємо через сито і охолоджуємо.
Замочуємо листовий желатин у холодній воді приблизно на 10 хвилин.
10 хвВ іншій мисці змішуємо міксером вершковий сир, маскарпоне і ожинове пюре.
Віджимаємо желатин, підігріваємо 50 мл вершків і розчиняємо в них желатин, залишаємо охолонути.
Збиваємо решту вершків із цукровою пудрою до густої піни.
Обережно з'єднуємо збиті вершки з ожиновим кремом, додаємо розчинений желатин і перемішуємо.
Викладаємо крем на основу з печива і прибираємо в холодильник, щоб застиг, щонайменше на 4 години.
240 хвПрикрашаємо холодний торт свіжою ожиною і чорницею.
Це не торт у духовому розумінні — тут нічого не печеться, крім хіба що вашого терпіння. Основа з
печива і крему тримається не випічкою, а холодом і
желатином: правильна робота з ними — і торт стоїть рівно, акуратний зріз; неправильна — і ви отримуєте щось середнє між муссом і калюжею на тарілці.
Головний механізм тут простий:
масло, застигаючи в холодильнику, склеює крихту печива в щось схоже на пісок, облитий смолою. А желатин у кремі робить те саме для
вершків і
сиру — тримає форму без духовки. Обидва процеси — про холод, не про тепло, і обидва не терплять поспіху.
Дехто каже — желатин можна «на око» розчинити в теплому і одразу вилити в холодний крем. Ні, бо різниця температур змушує його миттєво схопитись грудочками просто в масі, і потім ви будете їх виловлювати або жувати в готовому торті. Тому порядок охолодження і з'єднання тут не формальність, а страховка від цього.
Шість порцій — це форма на 22 см, не більше й не менше: ширша форма дасть тонкий шар, і крем просто не встигне добре застигнути за відведений час.
Печиво digestive бере не смаком, а структурою — воно досить сухе й розсипчасте, щоб із
маслом утворити щільну, але не цементну основу. Якщо такого немає, беріть будь-яке пісочне печиво без крему і начинки, аби кришилось у дрібний пісок, а не в пластівці. Масло розтоплене, а не м'яке — це важливо: рідке масло просочує кожну крихту рівномірно, а не лежить грудками.
Вершковий
сир і
маскарпоне разом — це розрахунок на баланс. Сам по собі вершковий сир дає кислинку і тримає форму, маскарпоне — жирність і гладкість. Якщо візьмете тільки один із них, крем або буде занадто щільним і трохи «пісним» на смак, або розпливеться і не встоїть без надлишку
желатину.
Ожину проварюємо з водою і проціджуємо не з примхи, а щоб прибрати кісточки й шкірку — інакше крем буде зернистим на язиці, і це той дефект, який потім не виправити ніякою красивою прикрасою зверху. Охолодити пюре перед змішуванням треба обов'язково: тепле пюре почне плавити збиті
вершки ще до того, як желатин встигне взятися за свою роботу.
Листовий желатин замочують у холодній воді, бо саме холодна вода дає йому набухнути повільно і рівномірно, без розчинення частини маси — гаряча вода чи окріп тут зіпсують справу одразу. Якщо під рукою лише порошковий желатин — замініть за вагою, витримавши свою пропорцію з водою, і дайте йому так само набухнути, перш ніж гріти.
Вершки збивайте до стану, коли слід від вінчика тримається, а не до сухої піни — перебиті вершки почнуть розшаровуватись на масло й сироватку, коли ви будете їх з'єднувати з важким сирним кремом. З'єднання роблять обережно і знизу вгору, щоб не випустити повітря — саме воно дає торту легкість, а не щільність сирної маси.
Чотири години в холодильнику — це нижня межа, не мета. Готовність перевіряйте не годинником, а торканням: верх повинен пружинити й триматися форми, якщо злегка натиснути пальцем скраю. М'якість у центрі — ознака, що желатин ще працює, і краще дати йому ще час, ніж різати торт раніше і дивитись, як красивий шар розповзається по тарілці.
Ще від Liam Murphy
·