Фото від ШІЗітхання черниці по-мессінськи: тістечка з кремом із рікотти
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 4 од. Яйця
- 180 г Борошно
- 150 г Цукор
- 500 г Рікотта з овечого молока
- 120 г Цукрова пудра
- засахарені вишні за смаком
- Цукрова пудра за смаком
Кроки
Збийте яйця з цукром міксером до пишної пінистої маси.
18 хвПросійте борошно прямо в яйця. Перемішайте лопаткою, акуратно піднімаючи масу знизу вгору.
Застеліть деко пергаментом і сформуйте двома ложками купки тіста.
Випікайте при 170 градусах у духовці близько 15 хвилин.
15 хвПросійте або збийте в блендері рікотту з овечого молока, потім змішайте в мисці з цукровою пудрою.
Дістаньте печиво з духовки і дайте охолонути в харчовому пакеті.
Зробіть у кожному печиві бічний надріз, ніби формуючи кишеньку.
Наповніть кожну кишеньку кремом із рікотти за допомогою кондитерського мішка.
Злегка розрівняйте лопаткою крем по краях для рівномірності.
Прикрасьте цукатом із вишні в центрі начинки і присипте цукровою пудрою.
Ця назва звучить журливо, а насправді за нею ховається звичайне савоярді — тільки не в торт, а само по собі, кишенькою, напхане рікотою. Італійці люблять такі назви з історією в один рядок: мовляв, десь на Сицилії черниця зітхнула, і вийшло тістечко. Правда простіша: це спосіб використати
яйця,
цукор і трохи
борошна так, щоб вийшло легко, повітряно і при цьому трималося форми, поки в нього не напхають крему.
Вийде чи ні — вирішується на етапі збивання яєць із цукром. Якщо маса не стане пишною і щільною, тісто просяде на деку в млинець, і жодної кишеньки ви в ньому потім не виріжете. А далі все просто: температура духовки тут низька не випадково, і крем з рікотти — не прикраса, а друга половина смаку, яка без якісного сиру просто не вийде.
Дефекти тут типові: рідке тісто — від недобитих яєць, мокра начинка — від вологої рікотти, тріснуте печиво при розрізанні — від пересушеності в духовці. Усе це видно руками й очима, якщо знати, куди дивитись.
Яйця з цукром — тут не просто «збити», а побудувати каркас для всього тіста. Міксер вбиває в яєчну масу повітря,
цукор розчиняється і стабілізує бульбашки своєю вагою й в'язкістю. Вісімнадцять хвилин — орієнтир, не закон: дивіться на стрічку, яка має стікати з віночка і лягати на поверхню, не розчиняючись одразу. Якщо маса світла, густа і тримає слід — готово, і неважливо, пішло на це чотирнадцять хвилин чи двадцять дві, бо яйця бувають різні, кімнатна температура теж.
Борошно просівайте не для краси, а щоб розбити грудки і насичити його повітрям ще раз — інакше воно падає в тісто мокрими грудочками й осідає на дно, замість рівномірно розійтись. Перемішуйте знизу вгору, а не по колу: колові рухи вибивають з тіста те саме повітря, яке ви щойно збивали вісімнадцять хвилин. Тут мало хто вірить, що це має значення, — а воно має, тісто з вибитим повітрям печеться у млинець, а не в купку.
Деко з пергаментом і купки з двох ложок — спосіб без форм дати тісту тримати об'єм під час випікання. Духовка при 170 градусах — це температура, при якій зовнішня скоринка встигає схопитися раніше, ніж тісто повністю осяде, але серединка ще не пересохне. П'ятнадцять хвилин — нижня межа: дивіться на колір, купка має стати золотистою зверху і пружною на дотик, якщо натиснути пальцем і вона повертається — готово.
Рікотта з овечого молока тут не випадковий вибір, а економічний і смаковий: овеча рікотта густіша й жирніша за коров'ячу, менше пускає воду, тому крем тримає форму в кишеньці, а не розтікається. Якщо у вас тільки коров'яча — відкиньте її на марлю на годину-дві, нехай стече зайва волога, інакше начинка буде рідкою і просочить печиво наскрізь.
Пудру додавайте до смаку, не на вагу — рікотта буває різного ступеня солоності й кислотності, і те, що написано в рецепті, лише орієнтир для людини, яка пробувала саме ту рікотту.
Печиво охолоджують у пакеті не для містики, а тому що пара, яка виходить з гарячого печива, в закритому пакеті конденсується і трохи зволожує скоринку зсередини — так печиво легше розрізати, не тріскаючи. Якщо різати відразу з духовки, скоринка ще жорстка і ламається замість акуратного надрізу.
Цукати з вишні й пудра зверху — це не прикраса заради фотографії, а контраст: кисло-солодкий акцент на тлі ніжного крему й ванільної випічки. Якщо вишневих цукатів немає — беріть будь-які кислуваті сушені або цукати, головне, щоб вони не губилися на тлі рікотти своєю солодкістю. Робіть з розрахунку на вісім людей і не намагайтеся зробити більше про запас — таке печиво найкраще в день, коли його наповнили кремом, бо рікотта з часом віддає вологу назад у тісто.
Ще від Tomás Ferreira
·