Фото від ШІКрепи з Нутелою
Інгредієнти
- 250 г Борошно
- 4 од. Яйця
- 1 щіпка Сіль
- 500 мл Молоко
- 10 г Вершкове масло охолоджене розтоплене
- Вершкове масло за смаком
- Нутелла за смаком
- свіжі фрукти за смаком
- Фундук за смаком
Кроки
Просійте борошно у велику миску та додайте щіпку солі.
Додайте яйця і почніть з'єднувати все за допомогою вінчика.
Поступово вливайте молоко, безперервно помішуючи, щоб не утворилися грудочки.
Додайте охолоджене розтоплене вершкове масло і перемішайте. Якщо утворилися грудочки, просто процідіть тісто.
Змастіть вершковим маслом антипригарну сковороду діаметром 20 см і поставте на вогонь.
Коли сковорода розігріється, влийте трохи тіста і рівномірно розподіліть по поверхні.
Випікайте тісто кілька хвилин з кожного боку, перевертаючи, доки крепа не підрум'яниться.
Намастіть половину поверхні щедрою кількістю Нутели за допомогою ложки або кондитерського мішка.
Додайте подрібнені лісові горіхи і складіть крепу навпіл, а потім ще раз, надаючи трикутної форми.
Повторіть з рештою тіста.
Подавайте креп з Нутелою гарячими, посипавши подрібненими горіхами, зі свіжими фруктами та додатковою Нутелою за бажанням.
Креп — це млинець, тільки француз не любить, коли ви називаєте його млинцем. Різниця не в понті, а в тісті: тут більше 
яєць і менше 
борошна відносно рідини, тому тісто рідке, майже як вода з борошняним слідом. Це не помилка і не "я погано розмішав" — так і має бути, інакше креп вийде товстим млинцем, а не тим тонким мереживом, яке можна скласти вчетверо і воно не трісне.
Головна інтрига тут не в тісті, а в сковороді і в руці. Тонкий креп смажиться швидко й на нетовстій поверхні швидко перегрівається по краях — ось звідки беруться плями-опіки, поки середина ще бліда. Тому діаметр сковороди в рецепті не випадковий: 20 см — це ще та площа, де рука встигає розподілити тісто рівномірно, поки воно не схопилося.
Вийде чи ні — питання терпіння на першому крепі. Перший завжди пробний, навіть у тих, хто робить це двадцять років: сковорода ще "доходить" до температури, 
масло ще не розподілилось так, як треба. Другий уже піде рівно. Не засмучуйтесь і не викидайте перший — з'їжте його кухарським правом, це нормальна плата за те, щоб решта вийшли як слід.
Борошно тут просіюють не для краси, а щоб у рідке тісто не впали грудочки, які потім ніхто вже не розмішає — вони там зваряться купкою і залишаться жорсткими вкрапленнями. Якщо просіювача немає, проженіть борошно крізь звичайне сито для чаю чи дрібне друшляк — суть та сама: розбити злежані грудки до того, як вони зустрінуться з рідиною.
Яйця тут не для зв'язування, як у хлібному тісті, а для структури: саме білок яйця дає тій плівці пружність, завдяки якій креп можна скласти вдвічі й ще раз, а не розірвати на клапті. Чотири яйця на 250 г борошна — це багато за млинцевими мірками, і це свідомо: менше борошна — менше клейковини — тонше й м'якше тісто.
Молоко вливайте поступово, а не одним махом, саме тому, що борошно спочатку хоче зліпитися в густу пасту навколо яєць, і якщо залити все молоко разу — ви отримаєте острівці густого тіста, оточені рідиною, і вінчик їх уже не розіб'є. Поступово — це спосіб тримати консистенцію однорідною на кожному етапі, а не забаганка. А якщо грудочки все ж таки з'явилися — тісто проціджують, і це не ознака невдачі, а штатний прийом, яким користуються навіть ті, хто робить креп щотижня.
Розтоплене масло в тісті охолоджують перед тим, як вливати, з простої причини: гаряче масло почне заварювати яйця локально, і ви отримаєте ті самі небажані пластівці. Охолодили — і масло просто рівномірно розійшлося по рідкому тісту, додавши йому еластичності й того блиску, через який готовий креп не виглядає сухим папером.
Нутела тут не прикраса, а функціональний елемент: вона застигає при кімнатній температурі рівно настільки, щоб тримати форму складеного трикутника зсередини, не витікаючи одразу. Якщо Нутели немає — підійде будь-яка горіхово-шоколадна паста такої ж густини, вершкового масла й цукру тут ніхто не рахує, головне — щоб вона не розтікалась, як рідкий шоколад, інакше весь крем опиниться на тарілці, а не всередині.
Горіхи дають те, чого бракує м'якому крему й ніжному тісту, — хрускіт. Без нього страва стає суцільно м'якою, однорідною, і це швидко набридає язику. Якщо лісових горіхів нема, беріть будь-які подрібнені горіхи без власного вираженого запаху воску чи гіркоти — мигдаль чи волоський підійдуть, суть у текстурі, а не в конкретному сорті.
Ще від Inès Lambert
·