Фото від ШІПаста матта
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 500 г Борошно
- 180 г Вода
- 8 ст. л. Оливкова олія
- 2 щіпка Сіль
- ч. л. Сушені трави орегано, петрушка, розмарин, чебрець
Кроки
Висипте борошно в миску, додайте сіль, оливкову олію та сушені трави.
Поступово вливайте воду й замішуйте тісто, поки всі інгредієнти добре не з'єднаються.
Сформуйте з тіста кулю, загорніть у харчову плівку і залиште відпочивати за кімнатної температури.
30 хвРозкачайте тісто на присипаному борошном столі і використовуйте для приготування штруделя, рулетів, тарталеток чи солоних закусок.
Випікайте залежно від обраного способу приготування.
Паста матта — це італійське прісне тісто для випічки: без яєць, без молока, саме
борошно,
вода,
олія й трави. Назва означає «божевільне тісто» — не тому що з ним якась морока, а якраз навпаки: воно прощає майже все. Немає тут ні закваски, яка вередує з температурою, ні яєчного тіста, що тріскається від зайвої хвилини розкачування.
Вийде воно чи ні — питання не майстерності, а терпіння. Тісто треба залишити відпочити, і це не формальність для годиться. Поки воно лежить загорнуте в плівку, клейковина, яку ви щойно натягнули замішуванням, розслабляється. Якщо розкачувати одразу — тісто буде пружинити назад, тоншим за два міліметри воно у вас не стане, і труситиметься від кожного вашого руху. Дайте йому ці тридцять хвилин — і воно розкочується слухняно, як налисник.
Олії тут вісім столових ложок на пів кілограма борошна — це багато, і це не помилка. Саме вона робить тісто «матта»: пластичним, трохи схожим на пісочне, але без крихкості. Без цієї олії у вас вийде звичайне тісто на пельмені, тугіше й менш слухняне до начинки.
Борошно — звичайне пшеничне, те, що у вас в шафці на хліб чи вареники, окреме «для паст» тут не потрібне: ми не ліпимо равіолі, де важлива твердість зерна, ми ліпимо оболонку для начинки, їй потрібна еластичність, а не опір зубам.
Вода холодна чи кімнатної температури — байдуже, головне не гаряча: гаряча вода почне заварювати крохмаль просто в мисці, і тісто стане клейким замість гладкого. Вливайте поступово, а не одразу всю склянку — борошно різних партій тягне вологу по-різному, і краще зупинитися на межі «ще трохи сухувате», ніж долити зайве і місити тісто, що липне до рук і до стола.
Оливкова
олія тут не для смаку в першу чергу, хоч і для нього теж — вона огортає частинки борошна й не дає клейковині зчепитися в тугу гумову сітку, як у тіста на хліб. Якщо олії немає — підійде будь-яка олія без власного запаху, соняшникова цілком годиться, тільки смак тоді буде простіший, без тієї легкої гіркуватості, яку дає оливкова.
Сіль — дві щіпки на пів кілограма борошна це не про солоність тіста як таке, воно ж піде під начинку, яка сама посолена. Сіль тут підтягує клейковину, робить тісто трохи міцнішим на розрив, щоб не рвалося під качалкою.
Сушені трави — орегано, петрушка, розмарин, чебрець — додавайте в суху суміш до борошна, а не в воду: так вони рівномірно розійдуться тістом, а не зберуться плямами. Дехто вважає, що трави в тісто — це зайве, бо начинка все одно переб'є смак. Ні, бо тут трави не для аромату начинки, а для того, щоб сама оболонка не була прісною порожнечею, коли шматок тіста трапляється без начинки скраю.
Замішуйте руками, поки тісто не перестане липнути і не стане гладким — це й весь орієнтир, без хвилин. Відпочивати воно має за кімнатної температури, не в холодильнику: холод уповільнює те саме розслаблення клейковини, заради якого ви й чекаєте.
Розкачуйте на присипаному борошном столі, а не на дошці з рисочками для товщини — товщину тут відчуваєте пальцями й на просвіт: тісто має стати тонким, але не рватися, коли ви його піднімаєте. Якщо рветься — не докачали, дайте йому ще хвилину полежати і спробуйте знову, не тягніть силою.
Випікати можна у звичайній духовці квартирного типу, температуру дивіться вже під конкретний виріб — штрудель, тарталетки чи рулет поводяться по-різному, і тут паста матта вже віддає естафету тій страві, в яку ви її загорнули.
Ще від Kofi Asante
·