Фото від ШІПиріг з горгонзолою, грушею та волоським горіхом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Листкове тісто бездріжджове
- 300 г Груша
- 200 г Горгонзола дольче
- 50 г Волоський горіх
- 30 г Пармезан
- за смаком Борошно для посипання
Кроки
Розкладаємо листкове тісто у формі діаметром 26 см, змащеній маслом і присипаній борошном. Підгортаємо краї й робимо виделкою дірочки по всій поверхні.
Посипаємо тісто тертим пармезаном, подрібнюємо волоські горіхи й розкладаємо зверху.
Грушу очищаємо від шкірки, нарізаємо тонкими скибочками і викладаємо променями по колу. Розкладаємо шматочки горгонзоли й прикрашаємо цілими волоськими горіхами.
Випікаємо у розігрітій до 170 градусів духовці з конвекцією приблизно 30 хвилин.
30 хв
Пиріг простий, як двері — листкове 
тісто, 
груша, 
горгонзола, 
горіхи. Але простота обманлива: головна небезпека тут не в тісті й не в начинці, а у воді. Груша на 80% складається з води, горгонзола — м'який, вологий сир, і якщо ви про це забудете, замість хрусткого низу отримаєте гумову підошву, яка просто не пропеклася — вода з начинки весь час стікала вниз і не давала тісту дійти до температури, при якій воно підіймається шарами й стає крихким.
Тому дірочки виделкою — це не декоративний ритуал, а спосіб дати парі вихід. Пара з тіста піднімається, і якщо їй нема куди йти — вона підніме тісто бульбашкою в одному місці й залишить сирим в іншому. А 
пармезан під начинкою — не просто смак, а бар'єр: тонкий шар тертого сиру розплавляється швидше за інших і схоплюється, не пускаючи сік груші й горгонзоли просуочити тісто одразу.
Вийде страва на компанію з вином — шість шматків, несолодкий пиріг, де солодкість груші грає проти різкості горгонзоли. Складності тут нуль, якщо не поспішати на останньому етапі: витягнути з духовки на п'ять хвилин раніше — і вся робота з дірочками й пармезаном піде нанівець.
Листкове тісто беріть готове — ніхто вдома руками листкове тісто не робить, це не драма, а економіка часу: щоб вручну зробити стільки шарів масла й тіста, треба добу й холодильник розміром з кухню. Головне — щоб воно було холодне до останньої хвилини перед духовкою, бо шари тримаються, поки масло в тісті тверде. Якщо тісто встигло зігрітися, поки ви возилися з грушею, киньте форму на п'ять хвилин у холодильник перед випічкою — це дешевше, ніж перепікати.
Горгонзола буває двох видів — dolce, м'яка й солодкувата, і piccante, гостра й щільніша. Для пирога краще піккантна: вона не розтікається одразу в калюжу, а тримає форму шматочками, поки плавиться. Якщо горгонзоли нема — підійде будь-який вологий блакитний сир зі своїм характером, рокфор чи дорблю теж спрацюють, тільки сіль тоді пробуйте на смак, бо вони різні за різкістю.
Груша нарізана тонко не тому, що так красиво (хоча й красиво), а тому, що товста скибка не встигне віддати зайву воду за тридцять хвилин і залишиться сирою твердою деталькою серед печеного тіста. Беріть грушу стиглу, але не м'яку в руках — переспіла пустить сік одразу при нарізці й ви просто заллєте тісто до того, як воно потрапить у духовку.
Волоський горіх подрібнюйте не в пил, а крупно, ножем чи долонею в пакеті — дрібні крихти згорять раніше за тридцять хвилин, бо в них менше маси й вони швидше втрачають вологу. А цілі горіхи зверху для прикраси — тримайте великі половинки, вони і не підгорять першими, і виглядатимуть як мають.
Про конвекцію: вентилятор у духовці жене гаряче повітря рівномірно, тому шар тіста пропікається з усіх боків одночасно, а не тільки знизу від форми. Якщо конвекції нема — піднімайте температуру градусів на десять-п'ятнадцять і дивіться на колір скоринки: золотисто-коричневий, без блідих плям — ваш орієнтир, а не секундна стрілка. Тридцять хвилин — це нижня межа, не присуд.
Ще від Inès Lambert
·