Фото від ШІХолодний торт з ананасом і кокосом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 300 г розсипчасте печиво
- 150 г Вершкове масло
- 100 г цукрова пудра
- 200 г Вершковий сир
- 200 мл вершки для збивання
- 4-5 ст. л. кокосове борошно
- 4-5 од. Ананас у сиропі або свіжий
Кроки
Подрібнюємо печиво в блендері до стану крихти й перекладаємо в миску
Розтоплюємо вершкове масло на водяній бані або в мікрохвильовій печі
Вливаємо масло до печива і перемішуємо
Викладаємо масу у форму діаметром 22 см, утрамбовуємо до висоти 2 см
Ставимо основу в морозильну камеру
20 хвЗбиваємо вершки до пишної консистенції
Змішуємо вершковий сир з цукровою пудрою та кокосовим борошном
Додаємо збиті вершки й обережно вимішуємо
Додаємо кілька шматочків ананаса, виливаємо крем на охолоджену основу
Прикрашаємо торт рештою ананаса і ставимо в холодильник щонайменше на 4 години
240 хвПеред подачею дістаємо торт з холодильника за кілька хвилин
Це торт, який не треба пекти, і саме в цьому вся його логіка. Робота тут не з температурою, а з холодом: морозилка і холодильник роблять те, що в іншому десерті робить духовка — тримають форму. Тому питання «вийде чи ні» вирішується не майстерністю, а терпінням і правильною консистенцією крему.
Основа — це, по суті, пісок на клею. Печиво мелеться до крихти, 
масло — це клей, і коли воно застигає в холоді, крихта перестає бути крихтою і стає дном. Якщо форму в морозилку не ставити, а одразу лити крем — дно попливе, і ви отримаєте не торт, а десерт у мисці. Двадцять хвилин у морозилці — це нижня межа, орієнтуйтесь на те, що масло справді застигло, а не на таймер.
Дехто каже — вершковий торт без желатину не тримає форму. Ні, бо тут форму тримає не желатин, а масло знизу і правильно збиті 
вершки зверху: повітря, вбите у вершки, і жир 
сиру разом роблять структуру щільною й водночас легкою. Головне — не перебити вершки до масла і не розбити цю піну, коли вмішуєте сир.
Печиво беріть сухе, пісочного типу — без кремової начинки й шоколадних крапель, бо зайвий жир і цукор поламають баланс з маслом. Класика тут — як з піском: сипучий матеріал плюс в'яжучий компонент. Масло розтоплюйте обережно, не до кипіння — перегріте масло розшаровується, і крихта вбере тільки рідку частину, а дно вийде сухим і розсипчастим замість щільного.
Вершковий сир беріть той, що призначений саме для десертів, густий, без зайвої вологи — якщо він водянистий, крем попливе, скільки його не охолоджуй. Цукрову 
пудру, а не пісок, беруть не з примхи: пісок не встигає розчинитись у холодному кремі й лишає зернистість на язиці, пудра розходиться одразу.
Кокосове 
борошно тут не для смаку в першу чергу, а для текстури — воно трохи забирає зайву вологу з крему і дає легкий аромат, не перебиваючи 
ананас. Якщо такого немає, підійде кокосова стружка, подрібнена дрібніше, — головне, щоб вона не хрустіла окремими шматками.
Вершки для збивання повинні бути холодними, це не забаганка — тепла жирова емульсія збивається довше і легше перетворюється на масло, а не на піну. Збивайте до стану, коли слід від вінчика тримається, але верхівка ще м'яко опадає, — твердіші піки тут не потрібні, бо далі ви це будете вмішувати в сир, і зайва щільність тільки заважає.
Ананас — у сиропі чи свіжий, різниця лише в солодкості й кількості соку. Якщо ананас свіжий і соковитий, шматочки варто трохи обсушити серветкою перед тим, як класти в крем, інакше зайва рідина розрідить текстуру і крем почне сповзати з боків, коли ви будете різати торт.
Чотири години в холодильнику — це не ритуал, а механіка: крем має охолонути наскрізь і трохи ущільнитися, інакше при розрізанні він потече, а не триматиме шар. Коли дістаєте торт перед подачею, кілька хвилин на столі потрібні, щоб крем трохи відпустило від холоду до м'якості — інакше ніж проходить важко, і краї кришаться замість рівного зрізу.
Ще від Inès Lambert
·