Фото від ШІНьокі з картоплі та рікоти
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 250 г Картопля
- 250 г Рікота
- 1 од. Болгарський перець
- Борошно за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Відварюємо картоплю в неочищеному вигляді в киплячій воді приблизно 20 хвилин.
20 хвЗливаємо воду, очищаємо картоплю від шкірки і пропускаємо через прес для картоплі.
Перекладаємо отриману масу у велику миску, додаємо рікоту і перемішуємо до однорідності.
Додаємо яєчний жовток, щіпку солі, чорного перцю та борошна за потреби.
Вимішуємо тісто добре і довго, доки не отримаємо однорідну масу.
Формуємо з тіста тонкі ковбаски й нарізаємо їх на невеликі шматочки.
Прокатуємо ньокі по дощечці для рифлення або притискаємо виделкою.
Ставимо на вогонь каструлю з водою, солимо і доводимо до кипіння.
Кидаємо ньокі у киплячу воду й варимо до готовності.
Щойно ньокі піднімуться на поверхню, через кілька хвилин виймаємо їх шумівкою й подаємо.
Ньокі — це ж просто спосіб з'їсти
картоплю так, щоб вона перестала бути гарніром і стала стравою. Картопля сама по собі — крохмаль і вода, їй нема за що триматись купи. А
рікота дає трохи жиру й білка, і от уже є з чого ліпити тісто, яке не розповзеться в каструлі.
Вийде чи ні — вирішується на етапі
борошна. Його тут «за смаком» написано не тому, що комусь ліньки зважити, а тому що картопля щоразу різна: волога, суха, розсипчаста. Борошна має бути рівно стільки, щоб тісто перестало липнути до рук, і ні грама більше. Перекладете — ньокі будуть гумові, як підошва, і зваляться у камінці. Недокладете — розваляться у воді ще до того, як спливуть.
Головний ворог тут — зайва вода в картоплі. Звідси й шкірка під час варіння, і прес, а не блендер чи виделка. Про це нижче.
Картоплю варять неочищеною не з поваги до традиції, а з хімії: шкірка не дає воді лізти всередину, і картопля вбирає менше вологи, ніж якби варилась голою й розрізаною. Чим сухіша картопля на виході — тим менше
борошна знадобиться, щоб зліпити тісто, а менше борошна — це завжди смачніше й ніжніше ньокі. Готовність перевіряйте ножем чи шпажкою: заходить легко, без опору — все, вистачить, і двадцять хвилин тут лише орієнтир знизу, бо картоплина картоплині різниться.
Прес для картоплі — не примха. Блендер чи міксер рвуть крохмальні клітини картоплі, вивільняють клейковину крохмалю, і маса стає клейкою, тягучою — тоді вже скільки борошна не клади, ньокі будуть твердіти. Прес просто продавлює м'якоть крізь дірочки, клітини лишаються майже цілими. Немає преса — беріть звичайну терку з дрібними отворами, працює той самий принцип: тиск і дрібнення, без перемішування.
Рікоту беріть ту, що густа й суха, не рідку сироватку з пакетика. Якщо рікота мокра — відкиньте її на марлю хвилин на двадцять, нехай стече зайва волога, інакше тісто попливе і борошна знову піде більше, ніж треба. Нема рікоти — підійде будь-який м'який свіжий сир без зайвої кислинки й без зайвої вологи: домашній кисломолочний сир, добре відтиснутий, теж спрацює, хоч смак буде інакший, трохи різкіший.
Болгарський
перець у списку інгредієнтів — а в кроках про нього ні слова. Таке буває: десь загубили при записі. Якщо хочете його все ж використати — найпростіше запекти цілим до м'якого обвугленого боку, зняти шкірку, подрібнити в пюре і додати в тісто разом із рікотою, або ж обсмажити кубиками й подати як гарнір-підливу до готових ньокі. Обидва варіанти чесні, просто виберіть один і дотримуйтесь пропорції — зайва волога з перцю теж проситиме більше борошна.
Дехто каже — чим довше вимішувати тісто, тим пишніші вийдуть ньокі. Ні, тут навпаки: довге вимішування розвиває клейковину борошна, тісто стає пружним і тягучим, а ньокі з такого тіста — щільні й гумові. Вимішуйте рівно до однорідності, не більше: зібрали масу в кулю без грудок — зупиніться, навіть якщо руки просять ще покатати. Терпіння тут — це вміння вчасно зупинитись, а не вимісити ще разок про всяк випадок.
Варіння перевіряйте не секундоміром, а очима: ньокі спливли — це сигнал, що тісто всередині проварилось і повітря, яке в ньому утворилось, підняло їх на поверхню. Кілька хвилин після спливання — не для того, щоб доварити, а щоб серединка встигла зафіксуватись і не розповзлась на тарілці. Широка каструля замість казана тут навіть краще: ньокі не злипаються одне з одним, бо кожному вистачає місця в киплячій воді.
Ще від Kofi Asante
·