Фото від ШІКреветки з паприкою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Розігріти оливкову олію на сковороді і обсмажити часник.
Додати креветки та влити біле вино, перш ніж часник почне змінювати колір.
Дати вину википіти, посолити за смаком і додати паприку солодку та гостру.
Готувати ще кілька хвилин і рясно посипати петрушкою. Готовність: у найтовщому місці 63 °C.
Креветки з паприкою — це страва на одну сковороду і п'ять хвилин терпіння, не більше. Головна небезпека тут не в технології, а в самих креветках: вони варяться, а не смажаться по суті, і момент між «готово» і «гума» міряється секундами, а не хвилинами.
Олія в сковороді розігрівається до того стану, коли кинутий шматочок 
часнику одразу зашипить — це і є сигнал, що температура достатня, щоб запах часнику пішов в олію, а не щоб олія почала диміти. Часник кладуть першим не для краси, а щоб олія встигла взяти на себе його аромат, поки сама скоринка часнику ще світла. Як тільки колір часнику почав мінятися в бік золотого — туди йдуть креветки і 
вино разом, одним рухом, бо далі часник за секунди піде в гіркоту.
Вино википає не для ефектності, а щоб забрати різкий спиртовий запах і лишити тільки кислинку, яка потім тримає смак паприки. Доки воно википає, креветки встигають дійти до готовності сировина якраз рівно настільки, скільки треба — тому порядок дій тут і є рецептом, а не формальністю.
Дехто додає паприку одразу з часником, щоб вона встигла "просмажитись". Не варто: паприка — це не спеція, яку треба прогрівати довго, це переважно барвник і ароматика, яка гіркне від зайвого жару швидше, ніж встигає розкритися. Їй вистачає тих кількох хвилин наприкінці, на теплі від сковороди і вологи від вина.
Креветок береться 800 грамів на чотири людини — це закуска, не основна страва, і рахунок іде не по вазі м'яса, а по кількості шматочків на тарілці. Якщо креветки заморожені (а в звичайній квартирі інших здебільшого і не буде), розморожуйте їх заздалегідь у холодильнику, а не під гарячою водою: різкий перепад температури робить м'ясо водянистим, і тоді на сковороді воно не обсмажиться, а почне варитися у власному соку.
Олії беруть три столові ложки — не тому що так заведено, а тому що це та кількість, яка вкриває дно широкої сковороди тонким шаром і встигає прогрітися рівномірно, не випаровуючись і не чадячи. Олія без власного запаху годиться будь-яка — якщо оливкової немає, підійде рафінована соняшникова, страва від цього не постраждає, тільки аромат буде трохи інший.
Часнику один зубчик, і це свідомо мало: його завдання тут — ароматизувати олію, а не бути окремим інгредієнтом на тарілці. Більше часнику — більше шансів, що він згорить раніше, ніж встигнете кинути креветки, і тоді вся страва отримає присмак гару, який потім нічим не виправити.
Біле вино — половина склянки — дає кислотність і частину рідини, в якій креветки доходять. Якщо вина в домі нема, можна взяти воду з ложкою лимонного соку: смак буде простіший, але механізм той самий — рідина, яка википає і лишає кислу ноту.
Паприка солодка й гостра беруться разом не випадково: солодка дає колір і м'який фон смаку, гостра — ту крихту гостроти, яку можна регулювати під себе, зменшуючи чи збільшуючи половину ложки. Якщо гострої паприки немає, краплю гострого соусу чи дрібку чилі можна додати в той самий момент — наприкінці, щоб не вигоріла.
Сіль — тільки після того, як вино википіло, бо до того рідина все одно витягне частину солі в себе і ви ризикуєте пересолити, компенсуючи смак, якого ще немає. 
Петрушка в кінці — свіжість, яка не повинна встигнути зів'яти від жару, тому її не готують, а саме посипають, вже над готовою стравою.
Ще від Inès Lambert
·