Спагеті з кремом з базиліка, пекоріно романо та помідорів датторініФото від ШІ

Спагеті з кремом з базиліка, пекоріно романо та помідорів датторіні

Порцій: 4 Підготовка 10 хв Приготування 15 хв Паста
ВегетаріанськеМістить: глютен, молоко, горіхи
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Спагеті з кремом з базиліка, пекоріно романо та помідорів датторіні — інгредієнти: Базилік, Пекоріно Романо, Кедровий горіх

Кроки

  1. У блендер покласти вимитий базилік і щіпку солі, увімкнути блендер

  2. Додати шматочки пекоріно романо, кедрові горіхи, помідори датторіні та часник

  3. Влити оливкову олію тонкою цівкою до кремової консистенції

  4. Відварити спагеті у підсоленому окропі до стану аль денте

    10 хв
  5. Відцідити спагеті і заправити кремом, додавши води за потреби

  6. Подавати

Це не соус, це сирий крем — і різниця тут принципова. Жодного вогню, окрім того, на якому вариться паста. Все, що вирішує успіх цієї страви, відбувається в блендері за хвилину до того, як ви її з'їсте, а не в каструлі годину тому.

Дехто каже — соус песто (а це його родич, тільки без традиційного ступки-товкача) треба готувати заздалегідь, щоб «настоявся». Ні, базилік не настоюється, він окислюється. Листя на повітрі темніє й гіркне, тому що ферменти в клітинах базиліка реагують з киснем, щойно ви їх подрібнили. Чим довше крем стоїть відкритим, тим він гіркіший і тьмяніший. Зробили — одразу на пасту.

Вийде чи ні — питання одного моменту: коли ви вливаєте олію в блендер. Якщо лити разом з усім одразу, отримаєте кашу з олійною плямою зверху. Олія не змішується з водянистою м'якоттю помідорів і соком базиліка просто так — її треба емульгувати, тобто розбити на дрібні краплі, які втримаються в суспензії завдяки білку з пекоріно й клітковині з горіхів. Для цього олію ллють тонкою цівкою при працюючому блендері, а не виливають одним махом.

Друге, що вирішує справу, — вода від пасти. Крем густий, холодний олійно-сирний, а паста гаряча й суха. Без ложки-другої окропу з-під спагеті крем ляже грудкою на дно тарілки, а не обів'є кожну нитку. Вода тут не розведення для об'єму, а той самий крохмаль, що допомагає емульсії триматися на гарячому.

Базилік беріть свіжий, із цілим стеблом — не той, що вже привʼялий лежить тиждень у пакеті. В'ялий лист дає гіркоту навіть без контакту з повітрям, бо вологи в клітинах менше, а концентрація гірких речовин відносно вища. Пучок — це на чотири порції, менше не варто розмінювати: крему має вистачити обволокти пасту, а не підфарбувати.

Пекоріно романо — овечий сир, солоний і гострий, тому сіль у рецепті — «за смаком» означає переважно «обережно». Якщо пекоріно немає, беріть будь-який твердий витриманий сир з вираженою солоністю і легкою гостринкою, пармезан теж піде, хоч смак буде м'якіший — пекоріно з овечого молока завжди різкіший за пармезан з коров'ячого, і саме ця різкість тримає баланс проти жирності олії.

Кедрові горіхи тут не для хрусту — вони розчиняються в кремі і дають масляну, майже вершкову текстуру за рахунок власної жирності. Дорогі, це правда, і економіка зрозуміла: кедр росте повільно, шишку треба обробити вручну. Якщо шкода грошей або просто немає — волоські чи мигдаль підсмажені, будь-який горіх з м'яким, не гірким жиром. Головне — не арахіс, у нього власний настирливий смак, який переб'є базилік.

Помідори датторіні — маленькі сливоподібні, мʼясисті, з мінімумом водянистого соку і шкірки відносно м'якоті. Якщо таких не знайти, беріть черрі або будь-який стиглий мʼясистий сорт без зайвої води — волога зайва вода розбавить крем і зробить його рідким замість густого. Часник — один зубчик, не більше, він тут не головна нота, а гострий акцент, який відчувається не як смак часнику, а як поколювання на язиці.

Олія — та, що без власного характеру, тобто не брати найароматнішу холодного першого віджиму з вираженим перцевим присмаком: вона переб'є базилік. Беріть легку, нейтральну оливкову, а якщо олії вдома тільки одна пляшка на все — хай буде вона, це не катастрофа, просто смак зсунеться в бік гіркуватості самої олії.

Пасту відварюйте в підсоленій воді саме до стану, коли ви кусаєте нитку і відчуваєте ледь помітне сухе ядро в середині — це і є аль денте, а не цифра на упаковці. Десять хвилин — орієнтир знизу, бо товщина спагеті й жорсткість вашої плити це число посунуть. І не забудьте зачерпнути склянку води з-під пасти до того, як зіллєте її у друшляк — потім шукати гарячу воду окремо вже пізно й незручно.

Ще від Liam Murphy

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu