Фото від ШІСпагеті з копченим тунцем
Інгредієнти

- 350 г спагеті або лінгвіне
- 120 г Тунець
- 2 ст. л. Оливкова олія
- 1/2 склянка біле вино
- 1 ст. л. Каперси
- 1 ст. л. Оливки
- 1 од. червона цибуля
- Сіль за смаком
- пластівці чилі свіжий, за смаком
- 150 г Помідор
- Петрушка за смаком
Кроки
На сковороді обсмажити дуже тонко нарізану цибулю на оливковій олії разом із подрібненим перцем чилі.
Додати помідори черрі, розрізані навпіл або на шматочки, оливки таджаско без кісточок і каперси.
Посолити до смаку, влити біле вино і дати йому випаруватися.
Тим часом відварити пасту до стану аль денте у великій кількості підсоленої води.
Відцідити пасту і викласти в сковороду, додавши копченого тунця, нарізаного тонкими смужками.
Обсмажувати кілька хвилин, рясно посипавши подрібненою петрушкою.
Подавати одразу.
Спагеті з копченим
тунцем — це страва на той вечір, коли часу катма, а хочеться чогось, що пахне морем і трохи димом. Усе вирішується за той час, що вода доходить до кипіння і паста встигає звариться. Тут нема нічого складного — провал тут можливий лише один: розварена паста або пересолена підлива, бо соус солоний сам по собі — там і
каперси, і
оливки, і копчена риба.
Головний механізм тут простий: ви не готуєте соус окремо і пасту окремо, а зводите їх в одній сковороді в останню хвилину, щоб паста ввібрала в себе сік із
помідорів і
вина, а не плавала в ньому сама по собі, як гість, що запізнився на вечерю. Тому сковорода має бути широка — щоб усе лежало одним шаром, а не варилося купою.
Вийде це у будь-кого, в кого вистачить терпіння не кидати все одразу в каструлю, а почекати, поки
цибуля віддасть свій запах
олії, а вино — випарується до половини. Поспіх тут — головний ворог, навіть попри те, що весь процес займає хвилин двадцять.
Цибуля тут не для ситості, а для солодкого фону, на якому все інше звучить різкіше. Нарізайте її дуже тонко — не з пихатості, а тому що товсті шматки встигнуть лише зігрітися в тій
олії, поки ви чекаєте на пасту, а тонкі — встигнуть віддати солодкість і стати майже прозорими. Якщо цибулі немає — беріть будь-яку цибулину, що не гірчить сильно, навіть звичайну білу згодиться, просто смак буде трохи грубіший.
Перець
чилі свіжий — не заради вогню заради вогню, а щоб пробудити смак риби, яка сама по собі копчена й насичена, і без гостроти може здатися нудною. Якщо свіжого немає — сушені пластівці підуть, тільки кладіть обережніше: сушений чилі концентрованіший і легко переб'є все інше.
Помідори черрі дають тут не солодкість, а соковитість і легку кислинку — вони лопаються в гарячій олії й пускають сік, який разом із
вином стане основою того, що ввібрає в себе паста. Якщо черрі нема — ріжте звичайний стиглий помідор дрібніше, головне — щоб м'якуш був соковитий, а не твердий і водянистий.
Оливки таджаске й
каперси — це
сіль страви в прямому сенсі: вони дають солоність і той морський, трохи терпкий присмак, якого бракувало б страві без них. Саме тому окреме соління тут робіть обережно, малими порціями, пробуючи — бо пересолити легше, ніж здається, коли в тарілці вже лежать і каперси, і оливки, і копчена риба.
Копчений
тунець кладіть наприкінці, не раніше — тому що довге нагрівання висушить його і забере ту ніжність, яку дає копчення. Він тут не варитися має, а лише зігрітися, віддавши дим і солонуватість пасті за ті кілька хвилин, що все обсмажується разом.
Вино — не для градуса, а для кислоти й аромату, який випаровується разом зі спиртом, залишаючи в соусі тільки свою кислинку. Якщо вина немає — можна замінити водою з краплею лимонного соку, хоча глибини смаку це не додасть, а просто врятує страву від сухості.
Ще від Liam Murphy
·