Фото від ШІФаршировані болгарські перці, запечені під грилем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 3 од. Болгарський перець
- 1 пучок Петрушка
- 1 зубчик Часник
- 80 г Волоський горіх
- Родзинки
- 40 г Хліб черствий
- 80 г Чорні оливки без кісточок без кісточок
- Сіль за смаком
- Оливкова олія за смаком
Кроки
Помийте та обсушіть перці. Викладіть їх цілими на деко.
Запікайте перці за 200 градусів у духовці з конвекцією, перевернувши на половині часу приготування.
30 хвПерекладіть перці у скляний контейнер і накрийте харчовою плівкою, доки не охолонуть.
Очистіть перці від шкірки та наріжте смужками.
Розкладіть смужки перцю на деко, додайте грубо нарізані горіхи і сухофрукти.
Приправте дрібно нарізаним часником і петрушкою, додайте оливки таджаске.
Завершіть черствим хлібним м'якушем, сіллю та оливковою олією.
Запікайте перці за 200 градусів.
15 хвУвімкніть гриль і продовжуйте запікання.
5 хвПодавайте гарячими або за кімнатної температури.
Це не
перці-човники з фаршем всередині, а перці, розібрані на складові й зібрані знову вже без шкірки. Спочатку ви їх запікаєте цілими, доки шкірка не відшарується сама — а потім те, що лежало зверху «начинки», стає просто присипкою на смужках м'якого, солодкуватого перцю. Вийде, якщо не полінуєтесь дати перцю час відпочити після духовки — саме це вирішує, чи знімається шкірка стрічкою, чи дереться клаптями разом із м'якушем.
Дехто пропускає запікання цілим перцем і одразу чистить сирий — мовляв, шкірка й так не їдять. Ні, бо суть тут не в тому, щоб зняти шкірку, а в тому, щоб перець устиг стати м'яким і солодким усередині, втративши сирий сокоподібний смак. Шкірка просто сигналізує, що це вже сталося: вона відходить тоді, коли м'якуш під нею дійшов.
Страва легка, холодна кухня в теплому вигляді — підходить як антипасті перед чимось ситнішим, бо сама не навантажує.
Перець беріть болгарський, м'ясистий, зі стінкою грам на 150-200 кожен — тонкостінний перець після запікання просто звалиться, його не вийде розібрати на рівні смужки.
200 градусів із конвекцією тут потрібні не для кольору, а для того, щоб гаряче повітря зі всіх боків одночасно підсушило шкірку й одночасно пропарило м'якуш під нею — звідси й перевертання на половині часу, щоб духовка дісталась другого боку. Готовність бачите самі: шкірка здулась пухирями, місцями підгоріла, а сам перець обм'як і трохи просів — твердий перець, що тримає форму, ще не готовий, нехай стоїть далі.
Контейнер під плівкою замінює пакет, в якому зазвичай «пропарюють» перець професійні кухарі — ідея та сама: гарячий перець у закритому просторі продовжує віддавати пар сам у себе, і шкірка розм'якає ще на кілька хвилин, після чого знімається пальцями, а не ножем. Якщо у вас немає скляного контейнера — миска з тарілкою замість кришки працює так само, головне, щоб пара не виходила.
Горіхи й сухофрукти (журинки чи звичайний виноградний кишмиш) тут не декор, а баланс: перець солодкий сам по собі, оливки й
часник дають йому
сіль і гостроту, а горіхи — жир і хрусткість, якої в самому перці нема. Якщо волоських горіхів немає, беріть будь-який горіх із власним смаком, а не нейтральний — міндаль чи фундук теж підійдуть, арахіс сюди не варто.
Черствий хліб у кінці — це не наповнювач, а губка: він вбирає оливкову
олію й сік, що виділився з перцю та оливок, і не дає страві розтектися по тарілці. Свіжий хліб тут радше завадить — він просто розмокне в кашу, не підсушивши нічого навколо себе.
Гриль на останні хвилини — це вже не варіння, а короткий контакт із прямим жаром зверху: хлібна присипка встигає зарум'янитись і стати хрусткою, поки перець під нею не пересушується, бо його вже захистив час у духовці раніше. Стежте очима, не за годинником — хлібні крихти обсмажуються швидко, і ці п'ять хвилин легко перетворюються на гіркий присмак, якщо відвернутись.
Ще від Liam Murphy
·