Фото від ШІВегетаріанська фарширована цибуля
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 3 од. Цибуля
- 3-4 кг Сіль
- 100 г Пармезан
- 20 г Панірувальні сухарі
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 2-3 од. Шавлія
- 1 од. Розмарин
Кроки
Насипати крупну сіль на дно форми, покласти цілі цибулини й засипати сіллю, запікати 40-45 хв при 180°C.
45 хвДістати цибулю з духовки, видалити сіль, зрізати верхівку й видалити серединку за допомогою ложки.
Нарізати серединку цибулі шматками й обсмажити на сковороді з оливковою олією 4-5 хвилин.
5 хвДодати дрібно нарізану шавлію, розмарин, сіль і чорний перець за смаком.
Додати воду, накрити кришкою й тушкувати приблизно 20 хвилин, час від часу помішуючи.
20 хвВідкрити кришку й готувати на сильному вогні 3-4 хвилини, щоб випарувалася рідина.
4 хвПерекласти цибулю в блендер й подрібнити разом із пармезаном і панірувальними сухарями до кремової консистенції.
Наповнити цим фаршем цибулини, посипати панірувальними сухарями й пармезаном зверху.
Поставити цибулини у верхню частину духовки й запікати кілька хвилин на мінімальній температурі для золотистої скоринки.
5 хвПодавати фаршировану цибулю гарячою.
Цибулю тут не варять і не смажать — її печуть у
солі, і це не для краси, а щоб вона дійшла рівномірно, без єдиної обпеченої грані. Сіль навколо цибулини поводиться як пісок у пустелі: вона тримає тепло рівно і не дає прямому жару з духовки обвуглити верх, поки середина ще тверда. Тому ціла цибулина за годину стає м'якою наскрізь — шари розходяться, як сторінки книжки, а не перетворюються на обвуглену шкуринку зверху і сирий камінь всередині.
Вийде чи ні — залежить не від хвилин у рецепті, а від того, чи додивитесь ви до правильної ознаки. 40-45 хвилин — це орієнтир знизу, не присуд. Готова цибулина піддається, коли натиснути збоку через шар солі — вона трохи просідає, як перестигла груша. Якщо ще пружить — тримайте далі, сіль не зашкодить, вона тільки захищає.
Дехто скаже: сіль же проникне в цибулину, буде пересолено. Ні — цибулина загорнута в шари, як у кілька шкірок, зовнішні приймають контакт із сіллю на себе, а до серцевини доходить тільки тепло. Саме тому її потім ріжуть, зрізають верхівку і виймають середину ложкою — ви працюєте з тим, що готове, а не з обгорілою плівкою.
Начинка — це вже окрема історія, коротша й простіша: обсмажена серединка цибулі, трави,
пармезан, трохи
сухарів для в'язкості — і все це в блендер, щоб вийшла кремова маса, якою можна напхати порожні цибулини назад. Остання хвилина в духовці — не щоб щось «доготувати», а щоб зверху схопилася скоринка з сиру. Ви вже все приготували, тепер просто чекаєте кольору.
Цибуля тут — головний і єдиний овоч, тож беріть велику й рівну, без м'яких боків: вона має триматися цілою годину в гарячій
солі, а пом'ята чи підгнила розвалиться раніше часу. Форма байдужа — хоч ріпчаста округла, хоч трохи видовжена, аби стояла стійко в солі й не перекочувалась.
Сіль — 3-4 кілограми звучить як багато для трьох цибулин, і це справді багато, бо тут вона не приправа, а теплоносій. У звичайній квартирній духовці температура гуляє, нижні елементи гріють сильніше за верхні — товстий шар солі вирівнює цю різницю, працюючи буфером. Якщо шкода солі чи немає стільки — можна обійтись меншою кількістю, просто обкласти цибулини з усіх боків так, щоб вони повністю ховались, інакше відкрита частина підсохне й потемніє швидше за решту.
Пармезан і
панірувальні сухарі в начинці роблять дві різні роботи. Сир дає сольовий, горіховий смак і трохи тягучості, сухарі — в'яжуть вологу з обсмаженої цибулі, бо без них маса в блендері вийде рідкою і витече з цибулин ще до духовки. Пармезану немає — підійде будь-який твердий сир, що добре труситься й не плавиться в калюжу, пармезан і грана падано тут взаємозамінні, а от м'який сир типу моцарели — ні, він дасть воду, а не структуру.
Шавлія й
розмарин — не для аромату самі по собі, а тому що цибуля солодка, а ці трави гіркуваті й хвойні, вони тягнуть смак у протилежний бік і не дають начинці стати просто солодкою кашею. Якщо шавлії немає — тут заміна обмежена, це не універсальна трава, краще взяти менше розмарину й компенсувати чорним
перцем, ніж класти щось зовсім інше за характером.
Олія — та, що без власного запаху і присмаку, щоб не перебивала ні цибулю, ні трави; олія з сильним характером, нерафінована з горіхів чи сильна оливкова першого віджиму, тут програє, бо на другому плані має бути сама цибуля, не олія.
Останній крок — пару хвилин у верхній частині духовки на мінімальній температурі — працює на інший принцип, ніж перше запікання: тут ви хочете не прогріти, а підсушити й підрум'янити поверхню з сиром, тому жар іде зверху, близько до грилю чи верхніх елементів, а не знизу. Дивіться на колір: коли сухарі й сир взялися рудуватою скоринкою — все, готово, тримати довше немає сенсу, бо начинка всередині вже гаряча, ви просто чекаєте на вигляд, а не на готовність.
Ще від Liam Murphy
·