Фото від ШІТірамісу без маскарпоне
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 350 г Рікота
- 200 г Йогурт
- 50 г Цукрова пудра
- 200 г печиво савоярді
- Кава за смаком, на каву з кавоварки на 3 порції
- Какао-порошок за смаком
Кроки
Збиваємо рікоту з цукровою пудрою за допомогою електричного міксера.
Додаємо йогурт і продовжуємо збивати до однорідного крему.
Заварюємо каву і повністю охолоджуємо її у досить великій мисці.
Викладаємо на дно шар крему в креманки або форму для запікання.
Швидко занурюємо печиво савоярді в охолоджену каву і викладаємо шаром поверх крему.
Вкриваємо шаром крему і повторюємо шарування, поки не закінчаться всі інгредієнти.
Ставимо тірамісу в холодильник щонайменше на 3 години.
180 хвПеред подачею присипаємо поверхню какао-порошком, просіюючи його через сито.
Тірамісу без маскарпоне — це не компроміс, це інша логіка того самого крему. Маскарпоне тримає форму за рахунок високого вмісту жиру, 
рікота — ні, вона зерниста й пісна, тому їй потрібен партнер, який додасть вологості й кислинки. 
Йогурт цю роль виконує: він розм'якшує рікоту до однорідності й водночас тягне смак у легшу, не таку масну сторону.
Дехто каже — без маскарпоне це вже не тірамісу, а щось інше. Ні, бо тірамісу — це не інгредієнт, а конструкція: крем, просочене 
кавою 
печиво, шари, холод. Який саме молочний продукт дає кремову частину — питання економіки й того, що є в холодильнику, а не догми.
Вийде це у вас обов'язково, якщо не полінуєтесь на двох місцях: крем має бути збитий до справжньої однорідності, без зернистості рікоти, а печиво — зануреного в каву швидко, на секунду-дві, не більше. Решта — просто терпіння в холодильнику.
Рікота для такого крему потрібна свіжа, не та, що вже почала віддавати сироватку в упаковці, — зайва волога зробить крем рідким, і шари попливуть одне в одне, замість лежати чітко. Якщо під рукою тільки суха, щільна рікота — це навіть краще, бо йогурт все одно додасть вологи там, де треба.
Йогурт беріть густий, без фруктових добавок і зайвого цукру в складі — тут він працює як розріджувач і джерело легкої кислинки, а не як десерт сам по собі. Грецький йогурт чи звичайний натуральний — не принципово, головне, щоб не був водянистим кефіром, інакше крем не тримає форму в креманці.
Цукрову 
пудру, а не пісок, беруть не з примхи: пудра розчиняється миттєво при збиванні, цукор-пісок у холодному кремі лишає хрускіт на зубах, і ви це помітите вже в першій ложці. Якщо пудри немає — перемеліть пісок у кавомолці, це займає хвилину.
Каву для просочування варять і повністю охолоджують — не теплою, а саме холодною, бо гаряча розм'якшить печиво занадто швидко й перетворить шар на кашу ще до того, як ви встигнете його викласти. Чим більша миска для охолодження — тим швидше температура впаде, це просто фізика площі поверхні.
Савоярді занурюють швидко, бо печиво пористе й вбирає рідину як губка: секунда дає просочення, три секунди дають розмоклий м'якуш без структури. Тут немає запасу на роздуми — занурили, перевернули, виклали.
Три години в холодильнику — це нижня межа, не фінал. За цей час крем остаточно стабілізується, а смаки шарів встигають перейти одне в одного. Якщо є можливість лишити на ніч — страва від цього тільки виграє, тут терпіння працює як ще один інгредієнт.
Ще від Tomás Ferreira
·