Фото від ШІТірамісу з рікотою без маскарпоне і яєць
Інгредієнти
- 350 г Рікота
- 200 г Йогурт
- 50 г цукрова пудра
- печиво павезіні або савоярді за смаком
- 1 кавник (велика кавоварка) Кава тепла
- 1 чарка Мараскіновий лікер
- Какао-порошок за смаком
- 1 плитка Чорний шоколад
Кроки
У мисці змішайте рікоту і цукрову пудру. Збийте міксером або вручну до однорідного пухкого крему.
Додайте йогурт і продовжуйте збивати до гладкої консистенції.
Натріть на тертці чорний шоколад і додайте до крему, перемішайте до однорідності.
В окремій посудині змішайте теплу каву з лимончело або лікером мараскіно і відставте.
Візьміть форму для запікання. Швидко вмочіть печиво павезіні або савоярді в суміш кави з лікером.
Викладіть перший шар печива на дно форми, а зверху розподіліть шар крему.
Повторіть шарування, поки не закінчаться всі інгредієнти, завершивши шаром крему.
Насипте какао-порошок у сито і рівномірно присипте ним поверхню тірамісу.
Накрийте десерт харчовою плівкою і поставте в холодильник на ніч.
Тірамісу без маскарпоне і без сирих яєць — це той рідкісний випадок, коли спрощення не псує страву, а знімає з неї ризик. Класичний рецепт тримається на яєчних жовтках, збитих із цукром до стрічки, і на маскарпоне, якого в українській крамниці або немає, або ціна як за делікатес. Тут крем дають 
рікота і 
йогурт — і це працює, бо завдання крему не «бути маскарпоне», а бути прохолодним, не надто солодким і достатньо щільним, щоб тримати форму між шарами печива.
Дехто скаже: без яєць це вже не тірамісу, а щось середнє між десертом і запіканкою. Ні — бо яйця в тірамісу ніколи не були смаком, вони були технологією: давали крему повітря і стабільність без желатину. Якщо рікота у вас густа, а йогурт не рідкий, як вода, повітря й стабільність ви отримаєте інакше — збиванням і холодом у холодильнику на ніч.
Вийде це чи ні, вирішується не на етапі крему, а на етапі вмочування печива. Тут головний дефект усіх домашніх тірамісу — печиво або сухе й кришиться на зубах, або розкисло й перетворилось на кашу. Причина завжди одна: скільки печиво пробуло в 
каві. Секунда-дві — і витягли, а не «занурили і забули».
Рікота — основа крему, і тут важливо не наплутати з сиром для запіканок типу зерняного чи кисломолочного. Рікота майже без кислинки, трохи зерниста, але після збивання стає гладкою. Якщо у вас рікоти немає, дивіться на критерій: м'який свіжий сир без вираженої кислоти і без зайвої вологи — щось на кшталт домашнього кисломолочного сиру, віджатого через марлю, теж підійде, хоч смак буде грубіший.
Йогурт тут не для смаку йогурту, а для рідини й кислинки, які роблять крем легшим на язик і не дають йому бути суцільним жиром, як буває з чистим маскарпоне. Беріть густий, без фруктових наповнювачів і без зайвого цукру в складі — інакше порахувати, скільки класти 
пудри, стане неможливо.
Цукрова пудра, а не цукор-пісок, — тут не примха. Пудра розчиняється одразу при збиванні, а пісок у холодному крему так і лишиться хрумкими крупинками, і ви відчуєте це на зубах тільки вранці, коли вже пізно щось міняти.
Кава має бути теплою, а не гарячою й не холодною. Гаряча — розм'якшить печиво занадто швидко і глибоко, аж до розпаду; холодна — печиво просто не встигне напитатись і лишиться сухим усередині. Тепла кава — це компроміс, який дає секунду-дві запасу на реакцію руки.
Лікер мараскіно можна замінити на будь-який десертний лікер без вираженого смаку спецій — амаретто, лимончело, навіть темний ром у меншій кількості. Критерій простий: алкоголь має підкреслювати каву, а не сперечатися з нею. Якщо дітям або з принципових причин алкоголь не потрібен, просто приберіть — втратите нюанс, а не десерт.
Шоколад натертий у крем, а не 
какао зверху, — це подвійна гра на текстуру: тертий шоколад тане маленькими теплими грудочками просто в роті, а какао зверху лишається сухим і гірким акцентом, який не дає всій страві бути однотонно солодкою. Тому какао сипте через сито прямо перед подачею чи ввечері перед сном, а не завчасно — волога з крему підніметься й перетворить какао на мокру кірку.
І найважливіший інгредієнт тут взагалі не в списку — це ніч у холодильнику. Без неї у вас окремо крем, окремо печиво, і смаки просто не встигли одружитися. Терпіння тут не побажання, а частина рецепту: крем має охолонути й стабілізуватись, печиво — віддати зайву вологу кремові і забрати собі частину його смаку. Вранці це вже інша страва, ніж та, яку ви поставили в холодильник увечері.
Ще від Matteo Brandt
·