Фото від ШІДріжджові коржики
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 мл Вода кімнатної температури
- 20 г Дріжджі
- 250 г Борошно
- 1 ч. л. Розпушувач
- 0.5 ч. л. Сіль
- 1 ч. л. Цукор
- 25 г Вершкове масло
- 50 г Вершкове масло
- 25 г Мед
Кроки
Змішайте воду і дріжджі, потім додайте борошно, розпушувач, сіль та цукор. Збийте тісто 2 хвилини.
2 хвНакрийте миску та поставте тісто підходити в тепле місце.
45 хвЗмастіть кільця для випікання маслом. Розігрійте сковороду до середньо-високої температури (7 з 9 на циферблаті), дайте шматочку масла розтопитися та зашипіти, потім поставте кільця на сковороду.
Розподіліть тісто в кільця та смажте 1-2 хвилини.
2 хвЗніміть кільце, зменшіть вогонь і смажте ще 2-4 хвилини, доки поверхня не застигне.
3 хвПереверніть крампети і смажте пів хвилини з іншого боку.
1 хвОхолодіть на решітці. Розріжте навпіл і підсмажте на розрізаній стороні перед подачею, доки поверхня не підрум'яниться. Подавайте з маслом та медом.
1 хв
Це не оладки і не млинці, хоч на вигляд схожі. Класичні англійські крампети — тісто рідке, майже як на млинці, але підняте
дріжджами, і смажиться воно не на сковороді вільно, а в кільці, бо інакше розтечеться і не вийде тих самих дірочок на поверхні, за які цю штуку взагалі люблять.
Тут усе тримається на двох речах: дріжджі мають встигнути дати тісту бульбашки, а сковорода не повинна бути гарячою настільк, щоб спалити низ, поки верх ще сирий. Якщо постійно орієнтуватись на годинник, а не на те, що видно і чути — отримаєте або сирий млинець, або горілий диск.
Вийде, якщо тісто дійсно піднялося (побачите бульбашки й воно трохи осяде, коли ворухнете миску), і якщо не поспішаєте знімати кільце — поверхня має застигнути сама, без допомоги лопатки. Не вийде, якщо чекати рівно стільки хвилин, скільки написано, і сподіватися, що цього достатньо в будь-якій квартирі з будь-якою плитою.
Восьми людям — це не сніданок на компанію з одного заходу, а швидше партія на родину, де кожен встигає з'їсти по два-три крампети, поки готуються наступні. Терпіння тут важливе буквально — і для тіста, яке має підійти, і для сковороди, яку не можна квапити.
Вода кімнатної температури — не випадковість. Гаряча вода вб'є
дріжджі, холодна — заморозить їх роботу на годину. Кімнатна температура — це той діапазон, де дріжджі одразу починають їсти
цукор і видихати бульбашки, які потім стають тими самими дірочками на поверхні крампета.
Дріжджі тут живі (не сухі швидкодіючі), тому їм треба дати час — ті 45 хвилин підйому не формальність, а умова: без цього тісто буде щільним, без пористої структури, і при смаженні просто спечеться в млинець, а не підніметься кільцем з дірчастим верхом.
Розпушувач поруч із дріжджами — не помилка і не перестраховка. Дріжджі дають смак і частину пористості, але працюють повільно; розпушувач додає швидкий підйом саме в момент контакту з гарячою сковородою, коли дріжджам уже нема коли реагувати. Це страховка на випадок, якщо тісто піднялося не настільки сильно, як хотілося б.
Борошно звичайне пшеничне, нічого спеціального. Цукор у тісті — це не для солодкості, а їжа для дріжджів, тож не прибирайте його, навіть якщо подаєте крампети солодкими з
медом — з ним тісто підніметься краще.
Кільця для випікання — не декоративна штука, а форма, яка утримує рідке тісто, поки воно схоплюється. Немає кілець — підійде будь-яке металеве кільце без пластикових частин: обрізана консервна банка без дна і країв, кільце для маринування. Головне — висота стінок достатня, щоб тісто не витекло, поки низ не застигне.
Два
масла в рецепті — не помилка в підрахунку. Перші 25 г — технічне, для сковороди й кілець, щоб крампет не прилип і низ підсмажився рівномірно, без плям. Другі 50 г — це вже подача, для смаку, разом з медом. Не намагайтеся об'єднати їх в одне — те, що на сковороді, і те, що на тарілці, виконують різну роботу.
Сіль у тісті — не для смаку в прямому сенсі, а щоб стримати роботу дріжджів, не дати тісту "перегуляти" й стати кислим. Половина чайної ложки — рівно стільки, щоб притримати, а не зупинити.
Ще від Marta Kowalczyk
·