Фото від ШІКрем-суп зі спаржі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 650 г Спаржа
- 1 од. Шалот
- 1 од. Картопля
- Бульйон за смаком
- Оливкова олія за смаком
- 100 мл Вершки
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Приготуйте овочевий бульйон традиційним способом із селери, моркви, цибулі та кабачка, процідіть і відкладіть.
Спаржу промийте, відріжте тверді кінчики стебел, обчистіть нижню частину і наріжте на шматочки; залиште 12 верхівок окремо.
Картоплю очистіть і наріжте шматочками.
У каструлю налийте оливкову олію, додайте дрібно нарізаний шалот і обсмажуйте, доки не стане прозорим.
Додайте картоплю, готуйте кілька хвилин, додайте спаржу, посоліть, поперчіть і тушкуйте.
Залийте спаржу овочевим бульйоном і доведіть до готовності.
На сковороді з краплею оливкової олії обсмажте залишені верхівки спаржі, доки не стануть хрусткими.
Перекладіть готову спаржу в блендер і подрібніть до консистенції крему.
Перелийте подрібнену масу назад у каструлю, додайте вершки, перемішайте і прогрівайте на повільному вогні.
Подавайте крем-суп, викладаючи на кожну тарілку по три хрусткі верхівки спаржі.
Крем-суп зі
спаржі — страва, де все вирішується на двох етапах: скільки варити спаржу і наскільки дрібно її пробити. Передержите на вогні — колір потьмяніє, аромат піде в пару, і суп стане просто зеленою картопляною кашею з натяком на спаржу. Недодержите — пюре вийде волокнистим, і через сито ви його не проженете, бо сита тут немає й не планується.
Друга точка ризику — блендер. Звичайний кухонний блендер не змеле грубе волокно спаржі так, як промисловий, тому нижню, тверду частину стебла ви обрізаєте заздалегідь, а не сподіваєтесь, що мотор впорається. Це не примха рецепта, а чесна відповідь на запитання «чому в ресторані гладкіше».
Вершки тут — не для жирності, а для того, щоб зелений смак спаржі не бив у лоб самою зеленню і гіркотою. Трохи жиру його загортає, заокруглює. Без них суп буде їстівний, але гострий на смак, як трава одразу після дощу.
Готується суп швидко, і це правда страва на чотирьох — без запасу про всяк випадок, бо спаржа не те, що лежить до завтра з таким самим виглядом.
Спаржа — головний інгредієнт, і головна її проблема — неоднорідність одного стебла. Низ — деревина, верх — м'якуш. Тому стебло ділять: тверду п'яту частину відрізають одразу, бо скільки її не вари, вона лишиться жорсткою, а решту ріжуть на шматки для супу. Дванадцять верхівок відкладають окремо не для краси тарілки, а тому що саме верхівка тримає форму й хрускіт, якщо її не проварювати разом з усім іншим, а швидко обсмажити.
Шалот тут замість звичайної цибулі — він м'якший, менш різкий, не перебиває тонкий смак спаржі. Якщо шалоту немає, беріть звичайну ріпчасту цибулю, але дрібнішу і менше за кількістю — вам потрібна солодкувата основа, а не цибулевий акцент. Обсмажуєте її до прозорості — це означає, що клітини цибулі розм'якли й віддали частину соку в
олію, а не те, що вона має підрум'янитись. Підрум'яниться — дасть коричневий відтінок і трохи гіркоти там, де має бути ніжність.
Картопля в супі — не самостійний смак, а загусник. Її крохмаль після бланшування і подрібнення дає тілу супу густину без борошна і без зайвого вершкового масла. Беріть сорт, що розварюється, а не той, що тримає форму в салатах, — тут якраз потрібна його здатність розпадатись.
Олія — звичайна оливкова, але підійде будь-яка олія без власного запаху, якщо оливкової немає під рукою чи ви її не любите: соняшникова рафінована теж не завадить справі. Головне — щоб вона не перебивала аромат спаржі своїм запахом.
Бульйон варите самі з селери, моркви, цибулі та кабачка — і тут криється маленький міф: дехто вважає, що для крем-супу бульйон можна замінити просто водою, бо «все одно пюрується». Ні, бо смак супу будується шарами, і без бульйону суп буде одновимірним — просто пюре зі спаржі й картоплі, без глибини. Якщо часу зовсім немає — підійде готовий овочевий бульйон з магазину, але слідкуйте, щоб він не був занадто солоним, бо
сіль ви додаєте вже пізніше і контролюєте її самі.
Остання деталь — обсмажені верхівки подаються окремо на кожну тарілку. Це не декор заради фотографії, а текстурний контраст: гладке пюре і хрусткий шматочок зверху. Якщо ви проваритие всі дванадцять верхівок разом з іншою спаржею, суп вийде технічно той самий за смаком, але втратить цю гру текстур — і тоді вже дійсно залишиться просто пюре.
Ще від Liam Murphy
·