Фото від ШІЗапечений камамбер з хрусткими смужками зі слоєного тіста
Інгредієнти

- 250 г Листкове тісто бездріжджове
- 80 г хамон серрано нарізаний тонкими скибками
- 2 ст. л. діжонська гірчиця
- 1 од. Яйця збите
- 250 г Камамбер
- 2 зубчик Часник злегка розчавлені ножем
- 2 од. Розмарин свіжі гілочки
- 1 ст. л. Оливкова олія
- Чорний перець свіжомелений
Кроки
Розкачайте листкове тісто і змастіть його дижонською гірчицею. Розкладіть скибки хамону серрано по всій поверхні тіста і складіть одну половину тіста на іншу.
Ножицями наріжте смужки тіста завширшки близько 1 см. Змастіть усі смужки збовтаним яйцем, перекрутіть їх і викладіть на бляшанку з пергаментом. Посипте свіжомеленим перцем. Залиште місце для сиру.
Покладіть камамбер або мон д'ор посередині пергаменту, оточений перекрученими смужками тіста.
Зробіть надрізи на сирі, скропіть трохи оливковою олією, додайте кілька гілочок розмарину та кілька зубчиків часнику, злегка роздавлених ножем.
Випікайте в розігрітій духовці з конвекцією при 200 градусах протягом 12–14 хвилин. Насолоджуйтесь свіжоспеченими, поки вони ще теплі.
13 хв
Це та страва, де головний ризик — не недопекти
тісто, а переборщити з сиром так, що він витече ще до того, як гості дійдуть до столу.
Камамбер у центрі, навколо — закручені смужки листкового тіста з шинкою й
гірчицею. Виглядає як щось зі складної французької кухні, а насправді це збірка з півтора десятка хвилин роботи й тринадцяти хвилин духовки, де все інше вже зробив виробник тіста.
Вийде чи ні — вирішується на двох етапах: наскільки туго ви закрутили смужки і чи дали сиру простір навколо, щоб тісто встигло піднятись і пропектись, перш ніж камамбер почне текти. Все інше — деталі, які можна поправити на око.
Головна інтрига тут не смакова, а температурна: духовка з конвекцією на 200 градусів — це гаряче повітря, яке обдуває тісто з усіх боків одразу, тому воно піднімається рівномірно й швидко утворює скоринку. Без конвекції так само можна, але смужки з одного боку підрум'яняться раніше — тоді варто розвернути деко на половині часу.
Листкове
тісто тут не для краси — воно працює решіткою, яка тримає форму навколо сиру, поки той плавиться. Беріть готове, несолодке, той варіант, що продають шарами в морозилці: робити листкове тісто самому — заняття на годину й окрему розмову, а тут воно просто оправа. Якщо тісто трохи підтануло й рветься — заховайте його на п'ять хвилин у холодильник, воно знову стане слухняним, бо масло в шарах мусить лишатися твердим, інакше шари злипнуться в одну грудку й не підніметься нічого.
Гірчиця — не для гостроти, а щоб тісто й хамон не були прісними поряд з ніжним сиром: дижонська найкраще тримає баланс, бо вона кисла, а не пекуча. Якщо немає — підійде будь-яка зерниста або навіть звичайна столова, трохи менше за кількістю, бо вона різкіша.
Хамон тут можна замінити будь-якою тонко нарізаною шинкою без зайвого жиру — суть у тонкому шарі м'яса, який не повинен конкурувати товщиною з тістом, інакше згорток не закрутиться рівно.
Яйце для змащування — не прикраса, а причина, чому смужки взагалі стають золотистими, а не блідими: білок і цукри яйця карамелізуються на жару швидше, ніж саме тісто встигає підгоріти. Пропустити цей крок можна, але тоді смужки вийдуть блідішими й менш хрусткими зверху.
Камамбер беріть той, що ще трохи пружинить під пальцем, а не твердий як камінь і не розповзається в руках — надто стиглий почне текти раніше, ніж тісто дійде, і ви отримаєте калюжу замість картинки. Надрізи зверху — не естетика, а відведення пари: без них кірка сиру може просто луснути в довільному місці, і весь сир вийде через одну дірку замість рівномірного розтікання по всій поверхні.
Часник і
розмарин кладуться не варитись, а підпікатись — за тринадцять хвилин вони встигають віддати аромат оливковій
олії, яка його розносить по поверхні сиру, і саме тому розмарин бажано свіжий: сухий просто обвуглиться й додасть гіркоти, а не запаху.
Ще від Marta Kowalczyk
·