Фото від ШІКотлети з фенхелю, запечені в духовці
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 2 од. Фенхель
- 200 г Панірувальні сухарі
- 20 г Пармезан
- 2 од. Яйця
- 1 Петрушка
- Оливкова олія
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Ретельно промиваємо фенхель під проточною водою, обсушуємо рушником і нарізаємо скибочками середньої товщини.
Варимо фенхель у солоній киплячій воді близько 5 хвилин, потім зціджуємо.
Перекладаємо фенхель у миску і даємо повністю охолонути.
Готуємо панірування: в одній тарілці збиваємо яйця зі щіпкою солі, в другій змішуємо панірувальні сухарі з пармезаном і нарізаною петрушкою.
Занурюємо охолоджені скибочки фенхелю у збите яйце, потім обвалюємо в сухарно-пармезановій суміші.
Викладаємо паніровані скибочки на пергаментний папір на листі для запікання, трохи розставляючи одну від одної.
Збризкуємо оливковою олією і присмачуємо чорним перцем за смаком.
Запікаємо в розігрітій до 200 градусів духовці з конвекцією близько 30 хвилин.
30 хвВиймаємо з духовки, коли котлети стануть золотистими й хрусткими, і подаємо.
Фенхель мало хто сприймає всерйоз — так, трава до риби, прикраса на тарілці. А тут з нього робиться повноцінна страва, і то не салат, а щось хрустке й ситне, як котлета. Весь фокус у тому, що сирий фенхель для цього не годиться: він надто соковитий і твердий водночас, паніровка просто не втримається і опаде в духовці мокрою ганчіркою. Тому спочатку — вода.
Вийде чи ні — вирішується на двох етапах, і обидва прості, якщо знати, що перевіряти. Перший: фенхель має стати м'якшим, але не розвареним — скибка повинна гнутися, а не розповзатися в кашу. Другий: перед тим як обвалювати в
сухарях, фенхель мусить охолонути повністю, бо тепла волога поверхня розмочить паніровку зсередини, і замість хрусткої скоринки отримаєте мокру кашку під рум'яним верхом.
Страва гарнірна, але не для галочки — подавайте її як окрему теплу закуску, бо смак у фенхелю особливий, анісовий, і він не губиться під сухарями, а навпаки, розкривається, коли трохи провариться. На чотирьох їдців цього вистачить як на гарнір до риби чи м'яса, або як легку вечерю, якщо докинути салат.
Беріть
фенхель щільний, білий, без зелених проростків зверху — зелень означає, що качан старий і всередині вже волокнистий, скільки не вари. Два качани середнього розміру — це приблизно на чотири порції гарніру, не розраховуйте з них повну вечерю на компанію.
Варити фенхель у солоній воді — не примха, а економія
солі далі по рецепту: так сіль заходить усередину овоча, а не просто лежить на скоринці. П'ять хвилин — орієнтир знизу, а не команда виймати по таймеру. Дивіться на скибку: вона має стати податливою, гнутись під виделкою, але не розвалюватись — якщо розвалюється, ви вже проґавили момент, і панірувати там особливо нічого.
Яйце в паніруванні — не прикраса, а клей: без нього
сухарі просто обсипляться з вологої поверхні фенхелю при першому ж дотику лопатки.
Пармезан у сухарях робить дві речі одразу — додає солоності й допомагає скоринці рум'яніти швидше, бо в сирі є жир і білок, які й дають той самий хрускіт і колір. Якщо пармезану немає — підійде будь-який твердий сир, що добре труситься й плавиться при нагріванні, тільки сіль тоді регулюйте обережніше.
Панірувальні сухарі можна замінити будь-якими сухими дрібними крихтами хліба — головне, щоб вони були сухі, бо волога крихта просто прилипне грудкою й не дасть рівномірної скоринки.
Петрушка тут не для кольору, а для свіжості, яка перебиває трохи солодкуватий анісовий смак фенхелю — якщо петрушки немає, кріп теж спрацює, хоч смак зміститься в інший бік.
Олія оливкова потрібна тільки для того, щоб панірування підрум'янилось, а не висохло — підійде будь-яка олія без власного запаху, оливкова тут не про смак, а про функцію. Духовка з конвекцією на 200 градусів — це про те, що гаряче повітря обвіває котлети з усіх боків і сушить поверхню рівномірно, даючи хрустку скоринку; якщо конвекції немає, перегорніть котлети на половині часу вручну, інакше низ пропечеться, а верх залишиться блідим.
Тридцять хвилин — знову лише орієнтир. Готовність бачите очима: колір повинен піти з блідого в золотистий, а не в коричневий, бо пересушена паніровка з сиром гірчить. Дехто думає, що запечене — це завжди довше й надійніше за смажене. Ні, бо в духовці легко пересушити тонкий шар сухарів, поки чекаєте "ще трохи", орієнтуючись на час, а не на колір.
Ще від Nora Vasquez
·