Фото від ШІКривава Мері
Інгредієнти
- 4 cl Горілка
- 10 cl томатний сік
- 1.5 cl Лимонний сік
- Вустерський соус кілька крапель
- табаско кілька крапель
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- кубики льоду
- 1 од. Селера
- 1 од. Лимон
Кроки
Ретельно вимиємо лимон, щоб прибрати можливі забруднення зі шкірки, і вичавимо з нього сік.
Проціджуємо лимонний сік через дрібне сито та переливаємо в шейкер.
Додаємо томатний сік і горілку.
Насипаємо сіль за смаком, додаємо щіпку чорного перцю і перемішуємо інгредієнти.
Додаємо кілька крапель вустерського соусу та кілька крапель табаско, після чого знову перемішуємо.
У склянку кладемо близько десяти кубиків льоду, проціджуємо суміш і переливаємо її в склянку.
Подаємо Криваву Мері одразу ж, прикрасивши скибочкою лимона та стеблом селери.
Кривава Мері — це не коктейль, це рятівний засіб, замаскований під коктейль. Томатний 
сік, 
сіль і 
перець у холодному вигляді роблять те саме, що робить будь-який суп після важкого вечора: повертають рідину й сіль, яких бракує. 
Горілка тут не для сп'яніння — її вже достатньо було вчора. Вона просто пояснює, чому келих у руці не викликає питань.
Складність тут одна: не переборщити з гостротою. Табаско і перець легко додати, неможливо забрати. Тому їх дають краплями і перемішують, пробуючи — а не виливають одразу все, сподіваючись вгадати.
Дехто каже — Кривава Мері без льоду теж нормально. Ні, бо без льоду сік і горілка розходяться по смаку кожен сам по собі, а холод і розведення водою з танучого льоду — це і є те, що зв'язує їх в одне ціле.
Лимон миють не для краси, а тому що сік вичавлюють прямо зі шкіркою поруч — і те, що на шкірці, легко потрапляє в сік. Проціджування через сито прибирає кісточки й м'якоть: без цього напій каламутніє не смаком, а текстурою, і кожен ковток із шматочком — це вже не коктейль, а недороблений сік.
Томатний сік беріть густий, не розведений водою — слабкий сік і робить слабку Криваву Мері, скільки горілки туди не додавай. Якщо під рукою тільки томатна паста — розведіть її теплою водою й дайте охолонути, це спрацює, хоч і не так добре, як готовий сік із хорошим тілом.
Горілку можна взяти будь-яку нейтральну — тут вона не повинна пахнути нічим своїм, бо завдання в неї не смакове, а компанійське. Якщо немає горілки, подивіться на будь-який чистий спирт без запаху у відповідній міцності — принцип той самий.
Вустерський 
соус і табаско — це не спеція, а підпис унизу листа: кілька крапель кожного, і смак стає завершеним, а не просто солоно-кислим. Без них напій теж п'ється, але якось сиротливо, наче лист без підпису.
Селера й лимон на подачі — не прикраса заради фото. Стебло селери можна погризти між ковтками, воно освіжає, а скибочка лимона під рукою — щоб додати кислинки, якщо раптом вирішите, що напою не вистачає гостроти. Десять 
кубиків льоду тримають температуру низькою довше, ніж два чи три — звідси й ця цифра в рецепті, а не з повітря.
Ще від Nora Vasquez
·