Фото від ШІТушковані артишоки
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 6 од. Артишок
- Оливкова олія
- 50 мл Біле вино
- 1 зубчик Часник
- 50 мл Вода
- Сіль
- Чорний перець
- Петрушка
Кроки
Почистимо артишоки, видаливши тверде зовнішнє листя, і розріжемо кожен на часточки.
Розігріємо сковороду з оливкової олії та зубчиком часнику, додамо артишоки.
Обсмажимо кілька хвилин, накриємо кришкою і готуємо 3-4 хвилини.
4 хвВлиємо біле вино і дамо йому випаруватися.
Посолимо і поперчимо до смаку.
Додамо воду, щоб артишоки не підгоріли, і готуємо без кришки 10 хвилин.
10 хвПриправимо петрушкою і подаємо.
Артишок — овоч вередливий не тому, що складний, а тому, що швидко темніє й дерев'яніє, якщо з ним панькатись неправильно. Ця страва — спосіб приручити його за півгодини, без казана і без містики, звичайною сковородою.
Головна дія тут не смаження, а пара — спочатку під кришкою, потім без неї. Це вирішує все: чи будуть часточки м'якими всередині, чи так і лишаться сирими під рум'яною скоринкою. Накрили — артишок парить сам у собі, своєю вологою, і доходить зсередини. Зняли кришку — зайва волога йде геть, а смак концентрується.
Вийде чи ні — залежить не від точності хвилин, а від того, чи звернете увагу на сам овоч: гнеться він вилкою легко, як варена картопля, чи ще пручається. Якщо пручається — тримайте далі, рецепт тут радник, не указ.
Дехто вважає, що артишок треба довго вимочувати у 
воді з лимоном, інакше він "отруйний" чи гіркий до нестерпності. Ні, причина інша: м'якоть темніє на повітрі через окислення, це некрасиво, але не шкідливо. Лимон чи швидка робота ножем — просто естетика, не питання безпеки.
Олія тут — не просто середовище для смаження, а перший шар смаку, який ляже на артишок ще до 
вина. Візьміть оливкову, якщо є м'яка, не з гірким "перченим" післясмаком — він потім тільки підсилиться. Нема оливкової — беріть будь-яку рафіновану олію без власного запаху, соняшникову хоч, страва не зіпсується, просто стане нейтральнішою.
Часник кладуть цілим зубчиком, не для того щоб потім з'їсти, а щоб олія встигла взяти його аромат, поки гріється. Розчавіть його злегка плазом ножа — тріщина випустить ефірні олії швидше, ніж цілий зубчик. Якщо любите часник сильніше — ріжте дрібно, але тоді пильнуйте: дрібний часник горить за секунди і стає гірким, тож кидайте його останнім, просто перед артишоками, не раніше.
Біле вино виконує подвійну роботу: кислота розм'якшує волокна швидше за саму воду, а спирт, випаровуючись, забирає з собою частину різкості, лишаючи тільки фруктовий слід. Нема білого — підійде будь-яке сухе вино без солодкості, навіть трохи рожевого не зіпсує справи. Зовсім без вина — долийте води з ложкою лимонного соку, кислота важливіша за градус.
Вода на етапі 6 — це не частина смаку, а техніка безпеки: без неї артишоки на сухій сковороді швидко підгорять знизу, поки середина ще тверда. Дехто додає забагато води і зверху ще й кришку — отримують варені, а не тушковані овочі, водянисті й без смаку. Воду ллємо скупо, саме щоб дно не пересохло, і готуємо відкрито, щоб зайва волога випарувалась, а не лишилась у тарілці.
Сіль і 
перець — після вина, не раніше, бо сіль, кинута в вино, що википає, просто піде в пару разом з ним, а не в овоч. 
Петрушку рубайте в останню хвилину: вона втрачає яскравий запах, щойно полежить нарізаною, й замість свіжості дасть просто зелений колір.
Шість штук артишоків на чотирьох — це розрахунок на гарнір, не на основну страву: по півтора на людину, з рисом чи рибою поруч буде саме враз. Якщо робите основною стравою — беріть удвічі більше, сковорода витримає, аби лиш овочі лягли в один шар, а не купою, інакше нижній ряд тушкується, а верхній просто парується від чужого пару.
Ще від Inès Lambert
·