Фото від ШІКастаньйоле з рікотою та апельсином
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 250 г Рікота
- 1 од. Яйця
- 150 г Цукор
- 260 г Борошно
- 1 од. Апельсиновий сік
- 2 од. Апельсинова цедра
- 5 г Розпушувач
- Арахісова олія за смаком
- Цукрова пудра за смаком
Кроки
У мисці розтираємо рікоту з цукром виделкою до однорідної, ніжної маси.
Додаємо апельсиновий сік і апельсинову цедру, перемішуємо.
Вводимо борошно, розпушувач і яйце. Вимішуємо руками, доки не утвориться м'яке тісто.
Формуємо невеликі кульки з тіста.
У широкій сковороді розігріваємо олію до 170 градусів.
Смажимо по 2-3 кульки за раз протягом кількох хвилин, доки вони не стануть пухкими та золотистими.
Виймаємо шумівкою і викладаємо на паперовий рушник, щоб прибрати зайву олію.
Випікаємо сформовані кульки на деко при 180 градусах у режимі конвекції.
Перед подачею посипаємо кастаньйоле цукровою пудрою.
Кастаньйоле — це коли у холодильнику завалялась
рікота, а хочеться чогось солодкого й швидкого, без розкочування тіста й без танців із начинкою. Рікота тут не для смаку сиру — вона для вологості й ніжності, як у чізкейку, тільки без випікання годинами. Тісто виходить м'яке, трохи липке, і це нормально — воно не повинно пружинити, як на пельмені.
Вийде чи ні — залежите від
олії. Якщо кинути кульки в холодну чи ледь теплу олію, вони нахапаються жиру і розповзуться млинцем. Якщо олія надто гаряча — зовні згорить, всередині лишиться сире тісто з борошняним присмаком. Тут температура — не формальність для галочки, а межа між смачним і зіпсованим.
Ця страва прощає недосвідченість у формуванні — кульки не мусять бути ідеально круглими, вони все одно роздуються нерівно, бо
розпушувач працює хаотично. А от прощати неуважність до олії вона не буде.
Рікота — основа, і тут головне не свіжість, а сухість. Волога рікота розведе тісто так, що
борошна знадобиться більше, а кастаньйоле стануть важкими, тягучими. Якщо рікота водяниста — відкиньте її на марлю хвилин на двадцять, нехай сироватка стече, інакше будете боротися з тістом, яке ніяк не хоче формуватись у кульку.
Яйце тут одне, і воно не для підйому — підйом дає
розпушувач, — а для зв'язку: без яйця тісто кришилось би при смаженні, розпадалось би в
олії на шматки.
Цукор у тісті — небагато, основна солодкість приходить потім, з
пудрою зверху. Якщо покласти цукру більше "про запас" — кульки раніше підгорять зовні, бо цукор карамелізується швидше, ніж встигне пропектись середина.
Апельсиновий
сік і
цедра — тут не прикраса, а спосіб зробити тісто ароматним без зайвої рідини. Цедру знімайте тільки з жовтої шкірки, без білого шару — він гіркий і заб'є весь апельсиновий запах гіркотою. Якщо апельсина немає — лимон підійде, тільки сік беріть менше, він кисліший і різкіший, апельсин м'якший за характером.
Борошно й розпушувач — звичайний дует, нічого хитрого. Розпушувач дайте рівно стільки, скільки написано: забагато — і кульки підніметься вмить, а потім осядуть, лишивши в середині пустоту й присмак соди. Вимішуйте руками, а не ложкою — руками ви відчуєте, коли тісто перестало липнути й стало піддатливим, а ложкою цього не відчуєте ніколи.
Олія — будь-яка без власного запаху, арахісова тут не через якусь традицію, а тому що витримує високу температуру, не димлячи й не гіркнучи. Соняшникова рафінована підійде так само добре. Головне — щоб олії в сковороді було достатньо для глибокого занурення кульок, бо у вузькій каструлі теж можна смажити, аби рівень олії дозволяв кульці плавати, а не чіплятися до дна.
Дехто каже — досить просто обсмажити, навіщо ще й у духовку. Ні, бо смаження дає колір і хрумку скоринку, а от повністю пропектися всередині кулька за кілька хвилин в олії просто не встигає — зовні вже рум'яна, а серединка ще волога. Короткий відпочинок у духовці на конвекції домовляє те, що олія не встигла — тісто остаточно пропікається зсередини без ризику спалити скоринку ще раз.
Готовність на сковороді визначайте не за секундомером, а за кольором: золотаве — ще рано, щойно пішло в густіший, насичений золотисто-рудий — виймайте. Час у рецепті — орієнтир знизу, а не команда "рівно стільки і ні секундою більше". І не поспішайте обсипати пудрою одразу з жару — вона розтане плямами, а не ляже красиво, дайте кастаньйоле хвилину охолонути.
Ще від Liam Murphy
·