Фото від ШІЧізкейк з бісквітом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 2 од. Яйця
- 50 г Цукор
- 30 г картопляний крохмаль
- 30 г Борошно
- 500 г Вершковий сир
- 1 од. лимонна цедра або ванільний стручок або апельсинова
- 250 г Вершки
- 120 г цукрова пудра
Кроки
Розбиваємо яйця, додаємо цукор і збиваємо щонайменше 15 хвилин, поки маса не стане світлою й пишною.
15 хвПросіюємо борошно і картопляний крохмаль, перемішуємо, а потім обережно вводимо у збиті яйця, акуратно перемішуючи знизу вгору.
Переливаємо тісто у рознімну форму діаметром 22 см і випікаємо в розігрітій духовці з конвекцією при 180 градусах близько 25 хвилин.
25 хвПовністю охолоджуємо бісквіт, виймаємо з форми і розрізаємо на два коржі.
Змішуємо вершковий сир із цедрою і цукровою пудрою. Окремо збиваємо вершки і обережно вводимо їх у сирну масу.
Викладаємо один повністю охолоджений бісквітний корж у форму, зверху викладаємо сирний крем, добре розрівнюємо і ставимо в холодильник щонайменше на 4 години.
240 хвВиймаємо чізкейк із форми і прикрашаємо на свій смак.
Це не той чізкейк, що печеться годину й тріщить, боячись пари градусів. Тут випікається тільки бісквіт — тонка, суха основа, а сирна частина взагалі не бачить духовки. Фактично це торт: два тонкі коржі з яєчного бісквіту, між ними й зверху — крем із вершкового
сиру та збитих
вершків. Вдасться чи не вдасться — вирішується на двох етапах, і обидва про повітря: збити
яйця так, щоб бісквіт тримав форму без розпушувача, і збити вершки так, щоб крем тримав форму без желатину.
Дехто каже — бісквіт без розпушувача не підніметься. Ні, бо піднімає його не сода й не пекарський порошок, а повітря, яке ви самі вбили в яйця за ці 15 хвилин. Бульбашки розтягують тісто зсередини,
крохмаль і
борошно лише тримають стінки, щоб бульбашки не злилися в одну велику дірку. Якщо збити менше — бісквіт вийде щільним і гумовим, і жодна духовка це не виправить.
Другий момент — крем. Вершковий сир сам по собі густий, але важкий. Збиті вершки — легкі, але розтікаються. Разом вони тримають форму, бо жир вершків після збивання утворює дрібну піну, а сир надає їй структуру. Тому крем кладуть на холодний бісквіт і охолоджують не менше 4 годин — не для смаку, а щоби жир у кремі знову застиг і тримав шари, інакше при розрізанні все попливе.
Яйця й
цукор — це основа, а не просто «для солодкості». Цукор тут сповільнює звʼязування білка, даючи вам більше часу на збивання, перш ніж піна почне осідати. Беріть яйця кімнатної температури — холодні гірше тримають обʼєм, піна виходить грубою, з великими бульбашками, які потім спадуть у духовці.
Крохмаль і
борошно — це не «для густоти», як пишуть у половині рецептів. Крохмаль робить бісквіт легшим і трохи ламким, борошно дає клейковину, яка не дає тісту розповзтися. Якщо у вас немає картопляного крохмалю — підійде будь-який чистий крохмаль без смаку, кукурудзяний теж працює, пропорцію можна не змінювати. Просіюйте обидва разом в одну миску, а не по черзі — так менше шансів, що грудочка крохмалю опиниться в готовому бісквіті.
Вводити сухі інгредієнти треба знизу вгору, а не круговими рухами міксера — рух лопаткою знизу доверху зберігає бульбашки повітря, тоді як активне перемішування їх вибиває. Це той момент, де поспіх коштує вам половини підйому.
Вершковий
сир для крему — беріть густий, призначений саме для чізкейків, не плавлений і не з високою вологістю, інакше крем потече. Цедра — лимонна чи апельсинова, байдуже, головне не зачепити білу частину шкірки, вона гірчить. Цукрова
пудра тут, а не цукор, бо кристали цукру не розчиняться в холодному сирі так швидко, і крем буде хрустіти на зубах.
Вершки для збивання беріть жирністю щонайменше 33% — нижче жирності піна просто не тримається, скільки не збивайте. Збивайте їх окремо до стійких піків і вводьте в сирну масу лопаткою, а не міксером — тут та ж логіка, що з бісквітом: зберегти повітря, яке ви щойно туди загнали.
Форму після складання не можна поспішати відкривати. Чотири години в холодильнику — це нижня межа, не сигнал тривоги, якщо у вас пройшло п'ять чи шість. Тут терпіння — не формальність, а частина рецепту: недотриманий крем розвалюється під ножем, і винен буде не рецепт, а той, хто не дочекався.
Ще від Kofi Asante
·