Фото від ШІКурячі пакетики в беконі
Інгредієнти
- 300 г Куряча грудка
- 1 од. Яйця невелика, з 2 яєць
- 9 од. Бекон
- Сіль
- Чорний перець
- біле вино
- 1 од. Моцарела або 2 ст. л. страккіно
- Кулінарна нитка за потреби
- Оливкова олія
Кроки
Розкладіть шматочки курячого філе, на кожен покладіть шматочок фрітати і шматочок моцарели.
Згорніть м'ясо квадратиком, формуючи акуратний пакетик.
Обгорніть кожен пакетик двома схрещеними скибочками бекону і зафіксуйте кулінарною ниткою.
Розігрійте сковороду з оливковою олією і обсмажте пакетики з усіх боків до рум'яної скоринки.
Влийте біле вино і дайте йому випаруватися.
Приправте сіллю та чорним перцем, накрийте кришкою і тушкуйте до повної готовності. Готовність: усередині 74 °C.
Це курка, яка прикидається складною стравою, хоча вся хитрість — у тому, щоб 
бекон тримав форму, а начинка не витекла в сковорідку. Куряче філе розгортають, кладуть усередину 
фрітату і 
моцарелу, згортають у квадратик — і цей квадратик обв'язують беконом навхрест. Бекон тут не прикраса, а каркас: він тримає пакетик цілим, поки курка готується, і дає жир, якого в самому філе немає.
Вийде чи ні — вирішується на двох етапах. Перший: чи щільно згорнутий пакетик і чи добре прихоплений ниткою — якщо шов слабкий, сир витече на першій же хвилині смаження, і замість пакетика у вас буде відкрита котлета з патьоками. Другий: чи встигла курка дійти всередині, поки зовні вона вже рум'яна і пахне. Тут і ховається головна небезпека страви — курячому філе потрібно дійти до кінця, а не просто засмагнути ззовні.
Дехто скаже — навіщо нитка, бекон сам тримається. Ні, не тримається: поки м'ясо холодне й пружне, схрещені скибочки лежать слухняно, а щойно воно почне нагріватися і стискатися в сковороді, бекон сповзає, і пакетик розгортається саме там, де найбільше соку. Нитка — це п'ять секунд роботи проти розваленої страви на тарілці.
На двох людей — три таких пакетики, по півтора на порцію, якщо є гарнір; курка ситна й щільна, переїсти нею легко.
Куряче філе беріть не найтовще — товстий шматок погано розгортається в рівний пласт, і начинка з нього вилазить по краях. Якщо філе товсте, розріжте його не навпіл, а "книжкою", не доходячи до краю — вийде один тонкий пласт замість двох нерівних.
Фрітата тут — не випадковий інгредієнт, а спосіб не дати начинці витекти. Чистий сир у гарячій сковорідці плавиться і тече крізь будь-яку щілину в шві, а яєчна маса фрітати схоплюється від тепла й тримає форму, стаючи своєрідною пробкою для сиру. Якщо фрітати немає — зробіть просто омлет, щільний, без рідкого центру, і відріжте від нього шматочок; принцип той самий, тільки назва простіша.
Моцарела чи страккіно — тут важить не марка сиру, а те, щоб він плавився м'яко, без різкого запаху, який забере на себе смак курки. Критерій простий: будь-який молодий, вологий сир пласт-типу, що тягнеться, а не крихтиться. Пармезан чи інший твердий сир сюди не підійде — він не дасть того тягучого ефекту, через який пакетик, власне, і готують.
Бекон рахуйте не на око, а на пакетик: дві схрещені скибочки на кожен — це і каркас, і джерело жиру для сковороди. Тонкий бекон обгортає щільніше, товстий краще тримає форму при довшому тушкуванні — обирайте залежно від того, скільки часу плануєте пакетик тримати на вогні.
Вино наливають не для смаку вина, а щоб зняти зі сковороди все, що пригоріло під пакетиками, і перетворити це на підливу разом із жиром від бекону. Білого сухого не тримаєте — підійде будь-яке суховате біле без вираженої солодкості; солодке вино дасть зайву карамель там, де потрібна просто кислинка проти жирного бекону.
Накривання кришкою на останньому етапі — це спосіб довести тепло всередину пакетика без того, щоб зовнішня скоринка перегоріла. У звичайній квартирі кришку сковорідці замінить тарілка впритул — пара однаково збереться і доведе курку до готовності. Орієнтир готовності — пакетик пружний на дотик і при легкому натисканні віддає прозорий сік, а не рожевий; якщо сік з кров'ю — тримайте далі, час тут лише нижня межа.
Ще від Inès Lambert
·