Фото від ШІКекс із шоколадними краплями
Інгредієнти
- 9 од. Яйця
- 500 г Цукор
- 500 г Борошно
- 1 склянка Молоко
- 1 од. Розпушувач
- 0,5 л олія
- Шоколадні краплі за смаком
Кроки
Збийте яйця з цукром.
Додайте борошно, молоко, розпушувач для тіста, а потім олію і перемішайте до однорідної маси.
Розкладіть тісто у формочки для кексів.
Випікайте у розігрітій до 180 градусів духовці.
20 хв
Кекс із шоколадними краплями — звичайна домашня випічка, на якій легко навчитися відчувати тісто, а не рахувати грами. Дев'ять 
яєць і півлітра олії на дві порції — це явно описка в рецепті, і я на цьому не будуватиму пояснення: пропорції тут радше орієнтовні, ніж священні. Та механіка випічки, яку я розпишу нижче, працює незалежно від того, скільки у вас формочок — хоч на дві, хоч на двадцять дві.
Вийде чи ні — вирішується не на етапі духовки, а раніше, коли ви збиваєте яйця з цукром. Якщо збити добре, повітря, вбите в масу, і стане тим 
розпушувачем, який тримає кекс легким, а не цеглиною. Хімічний розпушувач — це страховка, а не заміна роботі збивача.
Друге місце, де все вирішується, — порядок додавання олії. Її кладуть останньою не з забобону, а тому що жир обволікає борошняні частинки й заважає їм зв'язатися в клейковину, якщо потрапить туди зарано разом з рідиною. Спочатку — сухе й 
молоко, тоді олія, і тісто лишається пухким, а не щільним.
Шоколадні краплі «за смаком» — це нормально, тут немає точної межі. Багато покладете — кекс стане вологішим і важчим знизу, бо краплі тонуть, поки тісто рідке. Мало — і він буде просто ванільним. Середина — жменя на формочку, і крапля не встигне піти на дно, поки тісто схоплюється в жарі.
Яйця тут — не просто зв'язуюча речовина, а головний розпушувач, про який забувають, коли на коробці написано «додайте розпушувач» і всі заспокоюються. Збивайте їх із цукром довго, доки маса не побіліє і не стане густою стрічкою, що стікає з віночка, а не рідиною. Це та піна, яка потім тримає структуру кексу в духовці, поки крохмаль 
борошна ще не застиг.
Цукор у такій кількості не лише підсолоджує — він утримує вологу і не дає кексу зачерствіти за день-два, тому домашня випічка з цукром «на око, трохи більше ніж здається нормальним» насправді довше лишається м'якою. Якщо зменшите цукор суттєво, не дивуйтеся, що кекс підсохне швидше — це не брак рецепта, це фізика.
Борошно беріть звичайне пшеничне, без претензій — тут не потрібна висока клейковина, як у хлібі, навпаки, зайва клейковина зробить кекс гумовим. Молоко можна замінити будь-яким молочним продуктом подібної рідкості — кефіром, ряжанкою, навіть розведеною сметаною, смак зміниться, структура — ні.
Розпушувач для тіста — це страховка на той випадок, якщо яйця збили не до кінця або тісто довго стояло, поки розкладали по формочках. Він не замінює повітря, вбите в яйця, а добиває те, чого бракує. Класти його варто саме з сухими компонентами, а не в рідину, — так він рівномірно розійдеться по тісту й не почне «стріляти» бульбашками лише в одному місці.
Олія — будь-яка без власного запаху: соняшникова рафінована, кукурудзяна, ріпакова. Соняшникова нерафінована чи оливкова з характером перебʼє своїм смаком ванільну основу кексу, а тут вона не потрібна. Олія дає вологість, якої не дасть вершкове масло в такій кількості, тому кекси на олії довше лишаються м'якими, ніж на маслі, — це не гірший варіант, а інший.
Готовність перевіряйте не за хвилинами, а дерев'яною шпажкою чи сірником: проткнули центр найбільшої формочки — вийняли сухим, без мокрого тіста на ньому, — готово. Двадцять хвилин у рецепті — це нижня межа для невеликих формочок, а не присуд: формочки різні, духовки різні, орієнтуйтесь на шпажку, а не на таймер.
Ще від Inès Lambert
·