Шу по-неаполітанськи з шоколадним ганашемФото від ШІ

Шу по-неаполітанськи з шоколадним ганашем

Порцій: 4 Приготування 30 хв Десерти
ВегетаріанськеМістить: глютен, молоко, яйця
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Шу по-неаполітанськи з шоколадним ганашем — інгредієнти: Борошно, Молоко, Вода, Вершкове масло, Сіль, Яйця

Кроки

  1. У каструльку влийте молоко й воду, додайте сіль і вершкове масло. Доведіть до кипіння, зніміть з вогню і одразу всипте все просіяне борошно.

  2. Розмішайте до однорідної густої маси, поверніть на вогонь і мішайте дерев'яною ложкою пару хвилин, поки на дні не утвориться біла плівка.

  3. Зніміть з вогню, перемішайте і дайте тісту охолонути. Потім вводьте яйця по одному, щоразу повністю вмішуючи перед додаванням наступного.

  4. Перекладіть тісто в кондитерський мішок із круглою насадкою діаметром 1-1,5 см і відсадіть на деко, застелене пергаментом, паличками довжиною близько 10 см, залишаючи між ними кілька сантиметрів відстані.

  5. Випікайте шу в розігрітій до 200 градусів духовці з конвекцією 15 хвилин, потім зменшіть температуру до 190 градусів і готуйте ще 9-10 хвилин.

  6. Поступово прочиняйте дверцята духовки і дайте шу повністю охолонути всередині неї.

  7. У сотейник влийте вершки, додайте грубо нарізаний шоколад і на найменшому вогні розмішуйте, поки шоколад повністю не розтопиться.

  8. Відкладіть третину ганашу для глазурування шу, а решту охолодіть і збийте міксером до світлої пишної маси.

  9. Наповніть кондитерський мішок із тонкою насадкою збитим ганашем і заповніть шу, проколовши основу в кількох місцях.

  10. Зануріть верхівки шу в охолоджений незбитий ганаш, після чого викладіть на решітку і дайте підсохнути перед подачею.

Шу — це заварна тестова оболонка, яка сама себе надуває в духовці. Фокус не в начинці, а в тому, що тісто готують двічі: спершу на плиті, потім в яйцях. Якщо цей механізм зрозуміти, пампушки вийдуть порожнисті й хрусткі, а не плаский млинець із яйцем.

Дехто думає, що заварне тісто — примхливе і вимагає казана чи спеціального начиння. Ні, звичайна каструля й дерев'яна ложка впораються не гірше. Складність тут не в інвентарі, а в терпінні на двох етапах: доварити тісто на вогні до потрібного стану і не поспішати з яйцями.

Вийде чи ні — вирішується в духовці в перші хвилини випікання, і там ви вже нічого не змінюєте. Все, що впливає на результат, закладається раніше — у густоті тіста й у тому, чи встигла волога вийти з нього на плиті.

На чотирьох শу вийде небагато — це десерт на пробу, а не на застілля, і краще їх з'їсти в день випічки, поки оболонка ще тримає хруст.

Борошно, молоко, вода, масло — основа тіста, і тут важлива не рецептура, а послідовність. Коли масло з рідиною закипає, а потім ви всипаєте борошно й знімаєте з вогню — крохмаль заварюється миттєво, тісто густіє на очах. Це і є "заварне" тісто: борошно не просто змішане з рідиною, а проварене нею.

Друге варіння — те, коли тісто повертають на вогонь і мішають, поки на дні не з'явиться біла плівка — потрібне, щоб випарувати зайву вологу. Дефект, якого це запобігає: якщо вологи забагато, яйця тісто розріджують надто сильно, і при випіканні пампушки не надуваються, а розпливаються. Плівка на дні — це і є видима ознака, що вологи рівно стільки, скільки треба, не на годинник дивіться, а на каструлю.

Яйця вводьте по одному й чекайте, поки кожне повністю розійдеться. Дехто ллє все одразу — тісто розшаровується, і доводиться довго вимішувати, щоб зібрати назад. Два яйця тут — орієнтир, не догма: якщо тісто після першого яйця вже блищить і важко тягнеться стрічкою з ложки — другого може піти трохи менше. Дивіться на консистенцію, а не рахуйте яйця буквально.

Температура в духовці працює в два етапи не випадково: перші хвилини на вищому градусі потрібні, щоб пара всередині різко розширилась і підняла стінки, поки вони ще м'які. Зниження температури далі підсушує стінку зсередини, щоб вона не впала, коли ви виймете шу з духовки. Якщо дверцята відчинити різко — пара вийде миттєво, і пампушки осядуть, тому прочиняти їх поступово — не забаганка, а частина механізму охолодження.

Шоколад для ганашу беріть темний, без молочних добавок — він краще тримає структуру, коли ганаш збивають. Замінити можна будь-яким шоколадом з високим вмістом какао-масла, головне — щоб він плавився рівно, а не розшаровувався. Вершки тут не для смаку, а як емульгатор: жир із шоколаду і жир із вершків утворюють стабільну масу, яка тримає форму після збивання й водночас лишається м'якою для глазурі в рідкому вигляді.

Поділ ганашу натроє — для глазурі й для начинки — має сенс: збитий ганаш легкий і пишний, його зручно вводити кондитерським мішком, а рідкий, незбитий, добре облягає верхівку шу й застигає тонкою глянцевою скоринкою. Якщо спробувати занурювати верхівки у вже збитий ганаш — глазур вийде нерівною й матовою, бо повітря в збитій масі ламає світло інакше.

Ще від Kofi Asante

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu