Фото від ШІКотлета з помідорами черрі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 4 од. Яловичина
- 300 г Помідор
- Сіль за смаком
- Орегано за смаком
- Рослинна олія за смаком
- 4 од. Плавлений сир
- 200 г Хліб
Кроки
Посолити м'ясо і залишити його на кілька хвилин у мисці з олією.
Помідори черрі нарізати не надто тонкими скибочками.
Обваляти м'ясо у свіжому м'якуші хліба і викласти на застелене папером для випічки деко.
Викласти на кожен шматок м'яса помідори черрі, присипати сіллю, орегано і скропити олією.
Запікати у духовці при 200 градусах 10-15 хвилин. Готовність: 63 °C у центрі (середня прожарка).
Покласти на кожну котлету плавлений сир і запікати ще кілька хвилин, доки сир розплавиться.
Це не котлета в нашому розумінні — це чотири шматки м'яса (судячи з кількості і способу готування, радше якийсь м'який стейк чи вирізка, бо фарш так не панірують), одягнені в хлібну шубу, з 
помідорами й 
сиром зверху. Рецепт нехитрий, і виходить він майже завжди — головна пастка тут одна: духовка і температура м'яса всередині, а не час на годиннику.
Хліб тут не для ситості. М'якуш, намочений у соковитості й 
олії, під час запікання бере на себе роль тієї кірочки, яку на пательні дає контакт з розпеченим металом. У духовці такого прямого контакту нема, тож хліб — це ваша кірка замість неї. Якщо він підгорить раніше, ніж м'ясо дійде до потрібного стану — винна не ваша рука, а ваша духовка, яка показує одну температуру, а тримає іншу.
Вийде, якщо ви не довіряєте годиннику. 10-15 хвилин — це орієнтир, щоб ви не пішли дивитись серіал на годину. Довіряти треба термометру чи, в крайньому разі, пальцю і ножу: 63 °C у центрі — це межа, за якою м'ясо з соковитого стає сухим папером, і сир її не виправить.
Помідори тут не для краси, а для вологи, якої в сухому запеченому м'ясі завжди не вистачає, а сир зверху — це вже десерт для тих, хто любить, щоб усе було м'яко й по-домашньому.
М'ясо (тут написано просто "beef" — 
яловичина, 4 шматки) має бути нарізане не тонше пальця, інакше поки хліб зверху встигне стати кіркою, м'ясо всередині вже перейде межу 63 градусів і стане сухим. 
Сіль і олія на кілька хвилин до панірування — це не забаганка, а механіка: сіль витягує трохи соку на поверхню, олія не дає хлібу відвалитись, коли ви перекладатимете шматки на деко. Якщо м'ясо тонке — скоротіть час у духовці, не чекайте цифри "10-15" як присягу.
Помідори черрі ріжте не тонко — тонка скибочка за 10 хвилин у духовці перетвориться на кашу й стече з м'яса, замість того щоб лишитись соковитою подушкою. Якщо черрі немає — беріть будь-які стиглі, м'ясисті, не водянисті помідори, ріжте так само не тонко і видаліть зайве насіння з соком, інакше деко стане басейном.
Орегано тут — традиційний супутник помідорів ще з італійської кухні, де ця трава росте скрізь і коштує нічого, тож стала звичкою, а не необхідністю. Немає орегано — беріть будь-яку суху трав'яну приправу без різкого смаку, типу прованських трав чи навіть сушений базилік. Головне — не перебити смак м'яса.
Олія тут виконує подвійну роботу: спочатку маринує м'ясо, потім — скраплена зверху перед запіканням — не дає хлібу й помідорам пересохнути в сухому жарі духовки. Критерій заміни простий: будь-яка олія без власного яскравого запаху, що не заважає ні м'ясу, ні сиру. Соняшникова звичайна підійде так само, як і олія з перших олив — тут не той рецепт, де оливкова грає першу роль.
Хліб беріть учорашній чи підсохлий — свіжий м'якуш занадто вологий, він радше злипнеться в кашу на м'ясі, ніж дасть щось схоже на кірку. 200 градусів у духовці — орієнтовна точка, бо кожна духовка бреше по-своєму: одна тримає задану температуру чесно, інша — на 20 градусів вище чи нижче. Орієнтуйтесь не на цифру на панелі, а на те, що хлібна шуба має підсохнути й узятися кольором, а не почорніти.
Плавлений сир кладіть наприкінці і не передержуйте — йому треба лише розтектися, а не перетворитися на гумову плівку чи підгоріти по краях. Дехто каже — сир можна покласти одразу з помідорами, щоб швидше. Ні, бо за ці зайві 10 хвилин у жару він встигне взятися корочкою й стати жорстким, замість того щоб лишитись м'яким накриттям, яким і має бути.
Ще від Nora Vasquez
·