Фото від ШІРулетики з баклажанів з фетою, помідорами і базиліком
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Баклажан
- 100 г Фета
- 18 од. Помідор
- 24 од. Базилік
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Оливкова олія за смаком
Кроки
Баклажан помити під проточною водою, обрізати кінчики й нарізати великими кружальцями.
Розігріти гриль і обсмажити скибочки баклажана з обох боків до готовності.
Дати скибочкам добре охолонути.
Помідори черрі помити, обсушити й розрізати навпіл.
Базилік помити й ретельно обсушити.
Фету нарізати дрібними кубиками.
На кожну скибочку баклажана покласти щіпку солі, викласти кілька помідорів черрі, трохи фети і кілька листочків базиліка.
Згорнути баклажан у рулетик і закріпити шпажкою. Повторити з рештою скибочок.
Присипати рулетики чорним перцем і скропити оливковою олією.
Баклажан тут — не овоч, а їстівна обгортка. Все питання успіху в тому, щоб ця обгортка була м'якою настільки, щоб згорнутися в рулетик і не тріснути, і при цьому не перетворилася на кашу. Якщо скибочка ламається навпіл при згортанні — ви її недотримали на грилі, це не питання хвилин, а питання того, чи вона вже гнеться як стрічка.
Друга умова успіху — скибочки мають охолонути повністю, не теплими, а саме охолонути. Гарячий баклажан розтопить 
фету прямо на тарілці, і замість акуратного рулетика у вас буде сирна калюжа з начинкою всередині. Це той крок, який ніхто не хоче чекати, а доведеться.
Начинка — 
черрі, фета, 
базилік — тут проста арифметика смаку: соковите, солоне, ароматне. Жодної варки, жодного вогню для неї, лише ніж і руки. Страва холодна, легка, на компанію з чотирьох вона піде як закуска під келих вина, а не як основна їжа.
Хто скаже, що баклажан треба солити і тримати, щоб вийшла гіркота — тут це не рецепт для сирого баклажана, він іде відразу на гриль, і гіркота випарується разом з вологою просто там, під жаром.
Баклажан беріть один, але не абиякий — щільний, важкий як на свій розмір, шкірка глянцева без зморшок. Зморщена шкірка — ознака того, що овоч втратив вологу і буде ватним навіть після гриля. Ріжте кружальцями, і не тонше за сантиметр: тонша скибка пересушиться раніше, ніж встигне нормально підрум'янитися, а товстіша не прогріється всередині й залишиться сирою на згин.
Гриль тут важливий не заради смаку диму — хоча він і доречний — а тому, що суха пряма спека швидко випарює вологу з поверхні й заразом ту саму гіркоту, про яку стільки міфів. Немає гриля — сковорода-гриль або звичайна суха сковорода підійде так само, аби давала добрий контакт і жар. Орієнтир готовності — скибка мусить легко згинатися в руці, а не триматися колом, як монета.
Фета — 
сіль і кислинка начинки. Шукайте ту, що розсипчаста, а не гумова: якщо фета мнеться пальцями в однорідну масу, вона переварена чи несвіжа. Немає феты — підійде будь-який солоний розсипчастий сир без яскравого стороннього смаку, бринза туди ж, головне — не плавлений і не м'який крем.
Черрі ріжте навпіл, не дрібніше — вони дають сік, і цей сік просочує рулетик зсередини, це і є частина смаку, а не побічний ефект. Великі помідори сюди не годяться: вони дадуть забагато вологи і рулетик розмокне ще до подачі.
Базилік мусить бути сухим насправді, не просто струшеним з води — волога з листя так само піде в начинку й розведе смак. Рвіть руками, а не ріжте ножем: метал темнить зелень і трохи змінює запах, дрібниця, але Сталик би про неї згадав.
Шпажка — не декор, а механічна фіксація: баклажан охолов, він уже не еластичний, як свіжий аркуш тіста, і без шпажки рулетик розкрутиться на тарілці. 
Олія наприкінці — не для смаку олії, а щоб зв'язати разом сіль, 
перець і сік помідорів в одну підливку, яка стече по рулетику й попаде на язик першою.
Ще від Inès Lambert
·