Баклажан

Баклажан — плід з характером, і з ним треба вміти домовлятися. Всередині у нього губчаста м'якоть, тому він як губка вбирає олію. Не бійтеся цього, просто розумійте: якщо смажите баклажан на сухій сковороді без жодної краплі жиру, він все одно якось приготується, а от смак буде плаский, дерев'яний.

Обирайте баклажан на дотик: він має бути щільним, пружним, з блискучою шкіркою, без зморшок і м'яких плям. Натисніть пальцем — якщо вм'ятина одразу вирівнюється, плід свіжий. Якщо слід залишається, баклажан просто втратив вологу і полежав довше, ніж треба: м'якоть у нього стане ватною, а насіння — жорстким.

Дехто каже: баклажани обов'язково треба солити й тримати, щоб "вийшла гіркота". Ні! Сучасні сорти баклажанів вивели майже без гіркоти, і солити варто хіба що для того, щоб м'якоть віддала зайву вологу і менше тягнула олію при смаженні. Якщо баклажан свіжий і молодий, ніякої гіркоти там і не було.

Ось і помилка, яку роблять на кухні найчастіше: людина годину солить баклажан, чекає, змиває — а потім все одно заливає його олією так, що страва виходить важкою. Краще подбайте про свіжість баклажана на етапі вибору, а не рятуйте старий плід сіллю.