Фото від ШІБузинний суп
Інгредієнти

- 400 мл бузиновий сік концентрований і солодкий
- 300 мл Вода
- 20 г Кукурудзяний крохмаль
- 100 мл Вода для розведення крохмалю
- ½ од. Лимон дрібно тертої цедри + сік
- 2 скибка житній хліб
- 30 г коричневий цукор
- 100 мл Грецький йогурт 10%
- 1 од. Яблуко дрібними кубиками
Кроки
Влийте бузиновий сік і воду в каструлю та повільно нагрійте до кипіння.
У маленькій мисці розведіть кукурудзяний крохмаль водою і влийте в каструлю.
Доведіть до кипіння і варіть на повільному вогні 3 хвилини.
3 хвВідрегулюйте консистенцію супу, додавши води або соку, якщо густий, або крохмалю, якщо рідкий.
Додайте до смаку лимонний сік і дрібно тертну цедру, а також за бажанням трохи цукру.
Подрібніть скибки житнього хліба дрібно та змішайте з коричневим цукром.
Запечіть хлібну суміш у духовці при 150 градусах до хрусткості.
Подавайте гарячий суп із грецьким йогуртом, хрустким посипанням і кубиками яблука.
Бузинний суп — це не зовсім суп, а по суті гарячий кисіль із бузинного соку, і готувати його насправді простіше, ніж здається: головне тут не рецепт, а правильна густина, яку кожен випадковий
крохмаль норовить зіпсувати.
Вирішує успіх ось що: скільки крохмалю ви розвели і як саме його вливали. Якщо кинути сухий порошок просто в гарячу рідину — він схопиться грудками, і виправити це вже важко, доведеться проціджувати. Тому крохмаль розводять окремо в холодній
воді — щоб кожна крупинка розійшлася сама, поки вода ще не стала гарячою плазмою, що її миттю обволікає.
Друге, що вирішує справу, — хлібна посипка. Це не прикраса, це текстурний контраст: гладкий, трохи тягучий кисіль і поруч щось, що хрумтить. Без цього контрасту суп їстиметься нудно, навіть якщо смак сам по собі хороший.
Дехто каже — крохмальний кисіль треба варити довго, щоб «добре загуснув». Ні, бо крохмаль розкриває свою загущувальну силу за лічені хвилини при кипінні, і далі варити його сенсу нема: рідина лише википає, а смак бузини від зайвого жару тільки тьмяніє.
Бузиновий сироп тут — не присмак, а основа, тому беріть концентрований: він дає і колір, і кислинку, і той трохи квітковий аромат, який і робить страву впізнаваною. Якщо сироп дуже солодкий, це компенсує
лимон — не бійтесь додати соку більше, ніж написано, якщо на смак суп солодкавий і плаский.
Крохмаль — кукурудзяний, бо він дає прозорий, трохи глянцевий кисіль, на відміну від картопляного, який густіє швидше, але каламутніє і дає присмак сирого борошна, якщо його не проварити як слід. Якщо під рукою тільки картопляний — беріть трохи менше і уважно стежте за кипінням, воно має бути коротким і чесним, без булькання на повну силу.
Консистенцію перевіряйте не по годиннику, а ложкою: суп має стікати стрічкою, а не крапати і не литися
водою. Занадто густий — розбавляйте водою або ще соком, занадто рідкий — трохи ще розведеного крохмалю, і знову коротке кипіння. Це той момент, де терпіння важливіше за точність ваги: краще долити по ложці і щоразу перевірити, ніж одразу влити все і потім рятувати.
Житній
хліб для посипки беріть будь-який черствий — свіжий просто розмокне в духовці замість того, щоб висохнути до хрусту. М'юсковадо дає карамельну гіркуватість, якої білий
цукор не дасть; якщо його нема — підійде будь-який нерафінований коричневий цукор із вираженим смаком патоки. Запікайте при невисокій температурі, щоб цукор встиг розтопитися й обліпити крихти, а не згоріти раніше, ніж хліб висохне — тут орієнтир не час, а колір: крихти мають стати темно-золотими і задзвеніти, якщо торкнутися ложкою.
Яблуко ріжте безпосередньо перед подачею і дрібно — воно тут не варене, а сире, для свіжості й хрусткого контрасту з хлібом, тому великий кубик буде зайвим, він загрузне в супі.
Йогурт беріть з жирністю не нижче вказаної: тонкий, знежирений йогурт розшаровується в гарячому супі й дає водянисті патьоки замість гладкого білого мазка.
Подавайте одразу, поки хлібна посипка ще хрумка: вона швидко вбирає вологу з супу і за годину перетворюється на розмоклу кашу, і тоді весь сенс контрасту зникає.
Ще від Ostap Melnyk
·