Фото від ШІФарфалле з песто з кабачків і в'ялених томатів
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Фарфалле
- 1 од. Кабачок
- 40 г Кедровий горіх
- 40 г Пармезан
- 2 ст. л. В'ялені томати
- 10 од. Базилік
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
Кроки
Поставте на вогонь каструлю з водою, доведіть до кипіння, посоліть і відваріть фарфалле
Наріжте кабачок дрібними кубиками
У чаші блендера з'єднайте базилік, кабачок, щіпку солі та добре подрібніть
Додайте кедрові горіхи, грана падано та оливкову олію, подрібніть
Додайте в'ялені томати і коротко подрібніть
Заправте пасту песто та водою, перемішайте, посипте грана падано і базиліком, подавайте
Фарфалле з песто з 
кабачка і в'ялених томатів — це страва для тих, хто думає, що песто буває тільки з 
базиліка й кедрових 
горіхів, і крапка. Ні, це не традиція заради традиції: песто — просто спосіб перетворити те, що є під рукою, на соус, і кабачок тут працює не гірше за родоначальника з Генуї. Свіжа зелень дає гіркуватість, кабачок — м'якоть і трохи вологи, щоб соус не був густим мастилом, а обволікав пасту.
Вийде чи ні — вирішує не рецепт, а дві речі: чи встигнете ви зловити пасту «аль денте», поки варите, і чи не пересушите блендером зелень до каші без текстури. Фарфалле обирайте за звичкою — ці метелики добре тримають соус у складках, де він і осідає, а не стікає на дно тарілки.
Головний страх новачка — що без традиційного рецепта вийде «не песто». Облиште цей страх: песто в перекладі з італійської — просто «товчене», і будь-яка зелень з 
олією та горіхом має право так називатися.
Пасту варіть у воді, солоній як морська — на око, не зважуйте 
сіль. Сіль тут не для смаку самої води, а щоб фарфалле не були прісними зсередини: сіль проникає в тісто, поки воно вариться, і потім, навіть щедро заправлені соусом, вони не будуть на смак як варений папір. Готовність перевіряйте зубом, а не секундоміром на пачці — там написано нижню межу, не істину.
Кабачок ріжте дрібно не з естетики, а тому що блендеру легше подрібнити дрібне й не перевантажити мотор великими шматками — і консистенція вийде рівнішою, без волокнистих недобитків. Беріть молодий кабачок, шкірка якого ще м'яка під нігтем: старий дасть зайву вологу і водянистий присмак.
Базилік кладіть свіжий, листя, а не стебла — стебла гіркі й волокнисті, тягнуть смак не туди. Якщо базиліка катма, підійде будь-яка м'яка трав'яниста зелень без різкої гіркоти — руккола, наприклад, хоч це вже буде інший песто, і це нормально.
Кедрові горіхи дають масляну м'якість і зв'язують соус — якщо дорого або немає, беріть будь-який горіх без власного різкого запаху: волоський підійде, мигдаль теж, головне — підсмажити його сухою сковородою до золотавого кольору, інакше він на смак сирий і деревний.
Грана падано — для солоності й глутаматного «м'ясного» присмаку, якого в овочах самих по собі немає. 
Пармезан — рівноцінна заміна, будь-який твердий витриманий сир з кристаликами на зламі теж підійде, аби не м'який і не плавлений — той у блендері просто стане грудкою.
В'ялені томати додавайте в кінці й коротко, інакше блендер перетре їх у кашу і зникне та текстурна кислинка, яку вони несуть — вона тут контраст до оливкової олії, а не фоновий смак. Воду для заправки беріть ту саму, в якій варилася паста: у ній уже розчинений крохмаль, і соус ляже на фарфалле, а не стече краплями по дну тарілки.
Ще від Nora Vasquez
·