Фото від ШІКрем-суп із фенхелю
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 2 од. Фенхель
- 1 зубчик Часник
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
Кроки
Промийте фенхель, видаліть зовнішні тверді листки і волокнисті нитки.
Налийте оливкову олію в каструлю, обсмажте розплющений зубчик часнику на слабкому вогні.
Наріжте фенхель дуже тонкими скибочками.
Додайте фенхель до часнику, збільшіть вогонь і дочекайтеся випарювання вологи.
Додайте воду або бульйон, щоб покрити фенхель, варіть на середньо-слабкому вогні до м'якості.
Подрібніть занурювальним блендером до однорідної консистенції.
Присмачіть сіллю за смаком.
Розкладіть по тарілках, за бажанням додайте оливкову олію або перець чилі, прикрасьте листочками фенхелю та грінками.
Фенхель — овоч, якого бояться через аніс у смаку. Але варіння ламає цей ефект: ефірні масла, що дають різкість у сирому фенхелі, при довгому нагріванні розпадаються й випаровуються, а лишається солодкуватий, майже м'який смак — ближче до вареної цибулі, ніж до аптеки. Тому суп виходить навіть у тих, хто фенхель сирим не їсть.
Друга причина, чому це працює без зайвих інгредієнтів — овоч сам по собі багатий на воду і природні цукри. Довге повільне тушкування без бульйону, тільки на часниковій 
олії, вже дає основу смаку. Бульйон чи вода потім — лише щоб довести до супової густини, а не щоб врятувати смак.
Вийде чи ні — вирішується на етапі випарювання вологи після додавання фенхелю. Якщо поспішити і залити водою одразу, отримаєте варений овоч у воді. Якщо дати волозі піти, а цукрам фенхелю трохи підсмажитись на дні каструлі — отримаєте глибину, яку потім блендер лише розподілить по всій тарілці.
Фенхель беріть щільний, білий чи світло-зелений, без розм'яклих плям — м'яка цибулина означає, що волога вже пішла і солодкого смаку в супі буде менше. Зовнішні листки й жорсткі нитки прибирайте не з економії, а тому що вони не розм'якнуть навіть за годину варіння — залишаться волокнами в готовому пюре, і блендер їх не подрібнить до однорідності, скільки не крутіть.
Часник на слабкому вогні — не для аромату часнику в супі, а для того, щоб олія встигла взяти з нього смак, перш ніж він підгорить. Підгорілий часник дає гіркоту, яку потім не перекриє ніяка кількість фенхелю. Якщо зубчик почав темніти швидше, ніж ви встигли нарізати фенхель — вогонь завеликий, знизьте.
Тонко нарізаний фенхель — не естетика, а швидкість випаровування. Товсті скибки тушкуватимуться довше, і вода з них вийде вже після того, як сіли на дно і почали горіти, а не рівномірно по всій маси. Якщо ножем тонко не виходить — овочечистка чи терка на великих отворах дадуть той самий ефект.
Олія — олив'я, тому що тут вона не просто жир, а частина смаку: у фенхелі й сама по собі легка гіркувато-трав'яна нота, і олив'я її підтримує, а не перекриває. Якщо олив'я немає, беріть будь-яку олію без власного вираженого запаху — соняшникова рафінована підійде, страва не постраждає в текстурі, тільки втратить той невеликий акцент.
Бульйон проти води — це питання, скільки смаку ви готові додати ззовні. Вода залишає суп чесно фенхелевим. Овочевий чи курячий бульйон додає ваги смаку, але й трохи забирає чистоту того самого анісового духу, який люди або люблять, або терплять. Дефекту тут немає в жодному з варіантів — це вибір, не помилка.
Сіль додавайте в кінці, а не на початку варіння — доки фенхель втрачає воду, сіль витягне її ще швидше й розчинить частину цукрів у рідину, яку ви потім будете зливати чи випаровувати зайвий раз. Простіше посолити готове пюре за смаком одним разом, ніж виправляти пересолене.
Грінки й листочки фенхелю для прикраси — не декор для фото, а хрусткий контраст до однорідного пюре. З'їсти ложку гладкого супу й одразу хруснути грінкою — це той момент, через який суп-пюре не набридає на другій тарілці.
Ще від Elena Rossetti
·