Фото від ШІПечиво з чаєм матча
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 120 г Вершкове масло
- 200 г Борошно
- 150 г Цукор
- 1 од. Яйця
- 1 ч. л. Матча
- 1 щіпка Харчова сода
Кроки
У великій мисці з'єднуємо цукор із вершковим маслом кімнатної температури, нарізаним дрібними шматочками.
Збиваємо вінчиком вручну або міксером до однорідної маси. Додаємо яйце і вимішуємо до рівномірного крему.
Додаємо матчу і перемішуємо. Додаємо харчову соду та просіяне борошно.
Вимішуємо тісто руками до м'якого бруска однорідного кольору. Загортаємо в харчову плівку.
Охолоджуємо в холодильнику.
Вимішуємо тісто на притрушеній борошном поверхні. Розкачуємо качалкою до товщини 5 мм.
Вирізаємо печиво за допомогою форм.
Викладаємо на деко з пергаментним папером. Випікаємо в розігрітій до 180 градусів духовці.
10 хвВиймаємо печиво з духовки, охолоджуємо і подаємо.
Печиво з матчею — це по суті звичайне масляне печиво, пісочне в основі, куди замість какао чи ванілі кладуть зелений чай. Тож усе, що вирішує успіх звичайного пісочного тіста, вирішує і тут: 
масло має бути м'яким, а не розтопленим, і не крижаним. Чому — зараз поясню.
Коли ви збиваєте масло з цукром, ви насправді не «розчиняєте» 
цукор — ви вбиваєте в масло повітря, і кристалики цукру ріжуть масло на мікроскопічні бульбашки. Якщо масло тверде — воно не пускає повітря, крем вийде зернистим і важким. Якщо розтоплене — бульбашки одразу спливають і лопаються, і структура втрачена ще до духовки. Тому «кімнатна температура» тут не примха, а умова: масло має прогинатися під пальцем, зберігаючи форму.
Чи вийде — залежить не від точності грамів, а від того, чи дасте тісту відлежатися в холодильнику. Це не косметика і не для «охолодити», це тому, що клейковина в 
борошні після вимішування напружена, як розтягнута гумка, і якщо різати та пекти одразу — печиво сплющиться й розповзеться на деку. Холод дає гумці розслабитись.
Масло тут — не просто жир для смаку, це будівельний матеріал структури. Саме завдяки йому печиво розсипчасте, а не гумове, як із тістом на олії. Заміна можлива, але критерій один: тверда при кімнатній температурі жирова основа, без вологи. Маргарин підійде технічно, хоч смак буде інший, присутній, а не нейтральний — олія ж тут не працює, бо вона рідка і не утримує повітря при збиванні.
Цукор у цьому рецепті — не тільки солодкість. Він ріже масло на бульбашки, про які я казав, і одночасно тягне на себе вологу з тіста, через що печиво не пересихає за день-два. Якщо замінити цукор на мед чи сироп — волога піде інакшим шляхом, і печиво стане не крихким, а тягучим. Можна, але це вже інше печиво, не це.
Яйце зв'язує крем в однорідну емульсію і дає тісту здатність триматися купи при розкачуванні. Без яйця тісто розсипається в руках, не ліпиться у брусок. Якщо треба обійтись без яйця — беріть не воду, а щось з жиром і білком одночасно, наприклад, трохи вершків чи йогурту, бо вода просто зробить тісто твердим і крихким по-поганому, не по-доброму.
Матча тут — замінник какао чи кориці, тобто ароматизатор і барвник одночасно. Але матча гірка і чутлива до жару: якщо духовка перегріта, гіркота піде в різкість, а зелений колір потемніє до болотяного. Орієнтуйтесь на колір печива на виході — воно має залишитись світло-зеленим, а не потемнілим по краях, це і є межа готовності тут, а не таймер.
Сода без кислоти в тісті — гість неактивний, вона в основному розпушує за рахунок волога-тепло реакції, а не хімічної, тому ефект легкий, не бурхливий, як на содово-кефірному тісті. Переборщите з содою — відчуєте мильний присмак, це типова помилка, не страшна, просто неприємна.
Борошно просіюйте не для «краси», а щоб розбити грудки і напустити в нього повітря — тоді тісто вимішується рівномірно, без сухих кишень, які потім тріскають печивом при випіканні. Товщина розкачки в 5 мм — це компроміс квартирної духовки: тонше пересохне раніше, ніж пропечеться середина, товще — краї вже підгорять, а середина буде сирою. Орієнтуйтесь на краї печива: вони повинні стати трохи темнішими за центр, це і є сигнал виймати, а не хвилини на таймері.
Ще від Elena Rossetti
·