Фото від ШІСолодкі смажені ньокі
Інгредієнти
- 1 кг Борошно
- 4 од. Яйця
- 350 г Цукор
- 1/2 од. Розпушувач
- 1 од. Кориця
- 1/2 склянка червоне вино
- 1/2 склянка апельсиновий сік
- цукрова пудра або мед за смаком
- Рослинна олія для смаження
Кроки
Змішайте борошно, яйця, цукор, розпушувач, корицю, червоне вино та апельсиновий сік до однорідного тіста.
Поріжте тісто на невеликі шматочки і сформуйте з них маленькі ньоки.
Розігрійте велику кількість рослинної олії і обсмажте ньоки до готовності.
У сковороді розтопіть цукрову пудру або мед з ложкою води.
Викладіть смажені ньоки в сковороду і перемішайте, щоб вони вкрилися карамеллю.
Прикрасьте за бажанням цукровою кулькою-прикрасою і подавайте.
Це не ті ньокі, які з картоплею й на пару — це родичка хвороста й пончиків, тільки тісто замішане на вині й апельсиновому 
соку замість молока чи води. По суті — смажені кульки здобного тіста, обкачані в карамелі. Щось середнє між італійськими struffoli та звичайним хмизом, яке подають на свята жменями, а не порціями на тарілці.
Вийде чи ні — вирішується на двох етапах: тісто і 
олія. Тісто має бути тугим, як на вареники, а не рідким, як на млинці — інакше кульки розпливуться в олії й не стануть кульками. А олія має бути гарячою настільки, щоб тісто одразу схопилося скоринкою і не встигло напитатися жиром зсередини — про це нижче.
Карамель наприкінці — не прикраса, а страховка: вона ховає нерівний смак і колір, якщо кульки вийшли трохи різні за розміром чи ступенем засмаження. На 8 осіб цього вистачить як на десерт до чаю, не як на основну страву — калорій тут і без того багато.
Борошно й 
яйця — основа будь-якого прісного тіста, тут нічого особливого, крім пропорції: багато борошна на невелику кількість рідини, тому тісто виходить густе й пружне. Це важливо — рідке тісто в гарячій олії розтікається, і замість акуратних кульок ви отримаєте коржики з обгорілими краями.
Цукор у тісті — це не тільки солодкість, а й прискорювач підрум'янювання: цукор карамелізується швидше за крохмаль, тому такі кульки темніють хутчіше за звичайні, несолодкі. Орієнтуйтесь не на час, а на колір скоринки: золотиста з рудим відтінком — знімайте, бо ще хвилина — і буде гіркий присмак паленого цукру, який медом уже не виправиш.
Вино й апельсиновий сік замість води чи молока — це стара хитрість здобного тіста: кислота й спирт трохи розслаблюють клейковину, тісто стає ніжнішим, не гумовим. Якщо вина немає — беріть будь-яку кислу рідину без зайвого смаку, хоч розведений лимонний сік з водою, аромат вина ви однаково переб'єте 
корицею і цитрусом.
Розпушувач дає тісту підійнятися зсередини, поки зовні вже утворилась скоринка — тому кульки виходять пухкі, а не щільні, як галушка. Тут головне не перестаратися з кількістю: забагато розпушувача — і кульки потріскаються в олії, бо тиск газу всередині розірве ще м'яку скоринку.
Про олію: «велика кількість» означає, що кульки мають вільно плавати, а не лежати на дні сковороди — інакше вони смажаться нерівномірно, один бік підгорає, поки інший блідий. Дехто каже — чим менше олії, тим страва легша. Ні, бо в недостатній кількості олії тісто довше контактує з гарячою поверхнею сковороди і довше вбирає жир, а не менше. Перевірте готовність олії шматочком тіста: кинули — одразу спливло й зашипіло бульбашками — можна смажити партію.
Карамель із цукрової пудри чи меду з ложкою води — варіть на вогні, доки маса не почне густішати й тягнутися бурштиновою ниткою, а не одразу знімайте, щойно розтопилось: недоварена карамель стече з кульок і залишить їх липкими, а не вкритими глазур'ю. Мед тут дасть темніший колір і трохи інший аромат — не гірше, просто інакше, беріть той варіант, що є вдома.
Ще від Inès Lambert
·