Фото від ШІЗбрічолата по-піцайськи
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Борошно
- 50 г Панірувальні сухарі
- 120 г Пармезан
- 120 г Вершкове масло
- Томатна пасата за смаком
- 200 г Моцарела
- Сіль за смаком
- Орегано за смаком
- Базилік за смаком
Кроки
Змішуємо борошно, панірувальні сухарі, пармезан, щіпку солі та вершкове масло. Перетираємо пальцями до утворення крихти.
Половину крихти викладаємо у форму діаметром 26-28 см і утрамбовуємо — це основа.
Викладаємо зверху томатну пасату, моцарелу, сіль, орегано і накриваємо рештою крихти.
Випікаємо в розігрітій до 180 градусів духовці.
38 хвПрикрашаємо збрічолату листочками базиліку.
Назва вигадана, а страва — не вигадана: це крамбл, тільки солоний і з начинкою замість варення. Та сама логіка, що й у яблучному пирозі з крихтою — тільки замість цукру тут 
пармезан, замість кориці — 
орегано, а замість яблук — помідори і 
моцарела. Якщо ви колись робили крихту руками для солодкого пирога, тут руки самі згадають, що робити.
Головне випробування тут не в духовці, а в пальцях. Крихта — це не тісто, і місити її не можна: 
масло має залишитися шматочками, обліпленими 
борошном і 
сухарями, а не розтектися в однорідну масу. Тому масло береться холодним, прямо з холодильника, і перетирається швидко — теплом долонь ви топите те саме масло, яке мало б розтопитися вже в духовці, між шматочками крихти, утворюючи пухкість. Розтопите раніше — отримаєте не крихту, а грудку тіста.
Вийде — коли низ пропечений, а не сирий під вологою начинкою, і верх підрум'янений, а не блідий. Два шари крихти — це, по суті, коржик знизу і хрустка шапка зверху, а між ними — те, що плаче соком і тягнеться сиром. Начинка волога, крихта суха: якщо все зробити правильно, волога не встигає розмочити низ раніше, ніж він запечеться.
Борошно і сухарі тут працюють у парі не просто так. Самим борошном крихту не зробиш пухкою і хрусткою — вона спечеться в щось гумове. Сухарі всередині крихти — це вже готовий, підсушений продукт: вони не набрякають вологою так, як сире борошно, і тому крихта лишається розсипчастою навіть поруч із соковитою начинкою. Якщо сухарів немає — беріть панко або просто підсушений хліб, перемелений у дрібну крихту, аби він був сухий, а не свіжий.
Пармезан тут не для аромату «для галочки», а тому що він сухий і солоний сир — додає смаку крихті без зайвої вологи, яку дала б, скажімо, моцарела. Якщо пармезану немає, беріть будь-який твердий витриманий сир, що кришиться і не тягнеться при терті — грана падано, старий гауда, навіть сухий сир типу пекоріно. Волога м'яка сирна голова тут зіпсує все: крихта стане липкою.
Масло — холодне, і це не примха. Холодне масло в духовці тане поступово, пара від нього піднімає шматочки крихти одне від одного — звідси й пухкість, і ламкість у готовому вигляді. Якщо масло буде м'яким чи топленим із самого початку, крихта спечеться суцільним шаром, як печиво, а не розсипчастою шапкою. Беріть будь-яке вершкове масло без домішок рослинних жирів — маргарин тут не замінник, бо в ньому інша температура плавлення і інший смак.
Начинка проста: томатна паста чи 
пасата дає кислинку і вологу, моцарела — тягучість і соленість. Моцарелу краще брати ту, що для піци — підсушену, у брусках, а не ту, що у розсолі для капрезе: зайва волога з розсолу розмочить нижній шар крихти, і він не пропечеться як слід. Якщо під рукою лише волога моцарела — відіжміть її в серветці, це не забаганка, а необхідність.
Базилік кладеться в кінці, не раніше: якщо класти в духовку разом з начинкою, він висохне і втратить аромат, перетворившись на сіно. Свіжий лист, покладений на гарячу страву вже після духовки, віддає запах від тепла страви, а не від духовки.
Форма тут грає роль: діаметр 26-28 см — це товщина шару, при якій низ встигає пропектися раніше, ніж верх підгорить. Якщо форма менша — крихта ляже товще, і середина лишиться вологою, а край — вже темним. Такого в звичайній квартирній духовці краще уникати: форму беріть саме таку, як вказано, не меншу.
Ще від Nora Vasquez
·