Фото від ШІСмажені оладки з квітами кабачка
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Вимийте і ретельно висушіть квіти кабачка, видаліть маточку і зелений кінчик стебла. Складіть у миску.
У мисці розведіть теплу воду з дріжджами до повного розчинення.
Додайте борошно та яйце.
Всипте тертий грана падано і швидко перемішайте, потім додайте сіль і вимішайте тісто.
Додайте цілі квіти кабачка і обережно вмішайте їх у тісто.
Накрийте тісто і дайте йому підійти, поки об'єм не подвоїться.
120 хвРозігрійте багато олії в каструлі з невисокими бортиками і викладайте тісто ложкою невеликими порціями.
Оладки швидко розбухнуть — часто перевертайте їх і викладайте на паперовий рушник, коли вони підрум'яняться.
Подавайте гарячими.
Це не оладки у звичному розумінні — це смажене дріжджове тісто, в якому квіти кабачка просто пасажири. Тому головне питання тут не "як смажити", а "чи піднімається тісто і чи витримає 
олія потрібний жар". Якщо 
дріжджі живі і температура правильна — вийде повітряна хрустка оболонка з вологою серединкою. Якщо ні — вийде щось гумове, яке важко назвати смачним будь-якими словами.
Квіти кабачка — продукт короткого життя: зірвані вранці, до вечора вже зів'ялі. В Італії, звідки цей рецепт родом, їх продають буквально годинами — зірвали на городі, за дві години на базарі, ще за дві — на сковороді. У нас це city-фермерський товар або щось зі своєї дачі. Якщо квітів нема — страва втрачає сенс, це не той випадок, де можна замінити інгредієнт і отримати "те саме, але інше". Можна зробити просто смажене тісто з сиром, але це вже інша історія.
Дехто вважає, що тісто для фрітюру має бути холодним і густим, як на млинці. Ні — тут працює інша логіка: дріжджі мають час подвоїти об'єм, і саме бульбашки від дріжджового підйому, а не збиті 
яйця чи сода, дають ту пухкість, яку ви відчуваєте в готовому оладку. Тому 120 хвилин очікування — не формальність, а частина рецепту так само, як олія чи 
борошно.
Дріжджі — 10 г на 380 мл 
води і 500 г борошна — це небагато, але воді має бути тепло, не гаряче: якщо вода пектиме руку, дріжджі в ній зваряться і підйому не буде. Орієнтир — вода, яку приємно тримати долоню в ній довше кількох секунд. Розчиняйте дріжджі повністю до того, як додасте борошно: нерозчинена грудочка дріжджів дасть локальний пузир у тісті, а решта маси підійме погано.
Борошно звичайне пшеничне, без особливих вимог до сили клейковини — тут не хліб, тісту не треба тягнутися, воно має просто обгорнути квітку і стати хрусткою шкіркою в олії. Яйце додає тісту зв'язності й трохи кольору при смаженні — без нього тісто буде більш рідким і менш охоче прилипатиме до квітів.
Грана падано тут не для «італійськості», а для смаку й солоності, яка розходиться по всьому тісту, а не лежить плямою на поверхні, як було б із тертим сиром, викладеним зверху. Якщо грана падано немає — будь-який твердий сир, що добре дрібно треться і має виражений смак, підійде: 
пармезан очевидний, але підійде й старий сир типу грюйєр чи навіть сухий солоний козячий. М'який сир сюди не годиться — він не розійдеться рівномірно, а почне плавитись локальними грудками просто в тісті.
Квіти кабачка потрібно ретельно висушити — волога на пелюстках потрапить в гарячу олію і буде стріляти бризками, а ще розведе тісто водою там, де воно має лишитися густим. Маточку всередині квітки видаляють не з естетики — вона гірчить і дає присмак трави там, де має бути ніжність. Зелений кінчик стебла твердий і не розм'якне за ті секунди, що оладок проведе в олії, тож його теж прибирають.
Олія — рафінована з горіха, тобто без власного запаху, яка не заважає ні квітці, ні сиру відчутись. Будь-яка олія з нейтральним смаком і високою температурою димлення підійде так само — соняшникова рафінована, наприклад. Головне — щоб олії було багато і каструля з невисокими бортиками, бо оладки мають плавати, а не лежати на дні й смажитись з одного боку довше, ніж з іншого.
Готовність визначається не секундомиром, а поведінкою тіста: воно швидко розбухає — це дріжджі продовжують працювати вже в гарячій олії, віддаючи останній газ, — і підрум'янюється до рудого кольору. Ось цей рудий, а не жовтий колір — сигнал, що зовні утворилась та сама хрустка оболонка, а не просто теплий м'який блінчик. Перевертайте часто саме тому, що розбухання нерівномірне: одна сторона встигає підгоріти, поки інша ще бліда.
Ще від Inès Lambert
·