Фото від ШІФрітата з шинкою та провола
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Шинка
- 3 од. Яйця
- 1 од. Проволоне
- 100 г Пармезан
- Мускатний горіх за смаком
- Рослинна олія для смаження
- Панірувальні сухарі за смаком
- щіпка Сіль
Кроки
Шинку наріжте соломкою, а проволу — кубиками.
У мисці добре перемішайте яйця, шинку, проволу, грана падано, мускатний горіх і сіль.
Розігрійте сковороду з невеликою кількістю олії, додайте жменю панірувальних сухарів.
Вилийте суміш на сковороду, рівномірно розподіліть і смажте на середньому вогні до золотистої скоринки.
Переверніть фрітату за допомогою тарілки і обсмажте з іншого боку до золотистої скоринки.
Фрітата — це омлет, який вирішив стати дорослим. Три яйця на 
шинку, 
провола й грана падано — пропорція навмисно яєць менше, ніж м'яса та сиру: тут яйце не головна страва, а клей, який тримає все разом. Якщо спробувати зробити навпаки, вийде яєчня з вкрапленнями шинки, а не фрітата.
Головне питання тут не «скільки хвилин», а «що робити з тим, що фрітата товста, а плита — не духовка». У сковороді товстий шар яєчної маси зверху вже взявся, а в середині ще сирий — і якщо ви будете чекати, поки середина дійде на тому ж вогні, низ встигне перегоріти і стати гумовим. Тому переворот тарілкою — не циркова вправа для красивого відео, а спосіб довести середину до готовності тим же жаром, яким дійшов низ, не спалюючи його вдруге.
Дехто каже — фрітату можна тримати на вогні, поки верх сам не підсохне, без перевороту. Ні, бо верх у товстій масі висихає, коли низ уже давно перегорів: яйце — поганий провідник тепла, і тонкий омлет прощає таку неуважність, а товстий — ні.
Готовність дивіть на зрізі, а не на годиннику: краї фрітати мають відходити від сковороди самі, а серединка — тремтіти, як легке желе, не розтікатися. Низ до перевороту — рівний рудувато-золотий, без темних плям: це означає, що 
сухарі й 
олія встигли дати скоринку, а не підгоріти.
Шинка тут не для ваги, а для 
солі й м'ясного смаку, який яйце саме по собі не дає. Наріжте її соломкою, а не кубиками — тонкі смужки розподіляться по всій масі, і в кожному кутку шматка буде шинка, а не так, що комусь кубик, а комусь нічого.
Провола — це сир, який у теплі тягнеться, а не розпадається на зерно, як, скажімо, твердий сир низької якості. Якщо провола немає, беріть будь-який напівтвердий сир, що добре плавиться і не пускає воду при нагріванні — моцарела теж підійде, хоч буде менш виразна на смак.
Грана падано — для солоної гостроти й тієї скоринки запаху, яку дає витриманий сир. 
Пармезан замінить його без питань: це та сама родина, різниця — у нюансах витримки, які у фрітаті з шинкою й мускатним 
горіхом розчиняться непомітно.
Мускатний горіх — не прикраса для написання в рецепті, а речовина, яка прибирає зайву «яєчність» запаху і робить смак глибшим, тому «за смаком» тут означає буквально щіпку, на кінчику ножа — перебір дасть гіркуватий аптечний дух.
Сухарі на дні сковороди перед тим, як лити суміш, — це бар'єр між яйцем і металом: яйце саме по собі любить прилипати до розігрітої поверхні, а шар крихти разом з олією створює суху прокладку, крізь яку маса не пристане наглухо. Без сухарів теж можна, якщо сковорода з хорошим непригорним покриттям — тоді роль бар'єра бере на себе саме покриття.
Переворот тарілкою — найпростіший спосіб у звичайній квартирі, де немає великої плаского лопатки на всю сковороду діаметром. Накрийте сковороду тарілкою більшого діаметра, впевнено переверніть одним рухом над раковиною чи столом, а потім просто зсуньте фрітату назад на сковороду незасмаженою стороною вниз — тут головне не вагатися посередині руху, бо саме завислий стан над порожнечею і призводить до того, що маса розповзається.
Ще від Inès Lambert
·