Фото від ШІФузіллі з ковбаскою, перцем і каррі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Фузіллі
- 200 г Ковбаса без оболонки
- 1 од. Шалот
- 1 од. Болгарський перець
- 1 од. Болгарський перець
- 10 од. Пасата з помідорів датторіні
- Чорний перець за смаком
- Сіль за смаком
- 1 ст. л. Каррі
- 1 ст. л. Петрушка подрібнена
- Пекоріно романо за смаком
- 2 ст. л. Оливкова олія
Кроки
На антипригарній сковороді обсмажте свіжу ковбаску без олії до хрусткої скоринки. Готовність: усередині 70 °C.
В іншій сковороді на олії обсмажте дрібно нарізаний шалот, додайте перці, нарізані соломкою
Готуйте на повільному вогні
10 хвДодайте помідори датторіні і готуйте
10 хвПриправте сіллю, поперчіть чорним перцем і влийте воду з розведеним каррі
Зваріть фузіллі в підсоленій воді
Відцідіть пасту аль денте, викладіть у сковороду з перцями, додайте ковбаску та петрушку, перемішайте і присипте пекоріно романо
Подавайте одразу
Фузіллі з ковбаскою й 
перцем — страва для тих вечорів, коли хочеться чогось ситного, але не хочеться стояти над плитою з соусом три години. Тут усе просте: ковбаска дає жир і 
сіль, перець — солодкість і колір, 
каррі — теплий дух, а помідори датторіні розчиняються в підливку майже самі, без вашої участі.
Вийде чи не вийде — вирішується на першому кроці. Ковбаску обсмажуєте без 
олії, бо вона своя власна олія і є: під скоринкою топиться жир, і якщо лити ще олію, скоринка просто не утвориться — м'ясо буде варитись у калюжі жиру замість того, щоб підсмажуватись. 70°C усередині — це межа, коли м'ясний сік ще не весь витік, а білок уже згорнувся й тримає форму.
Дехто каже — каррі в італійській пасті це єресь. Ні, бо страва не претендує бути "справжньою" якоюсь, вона претендує бути смачною увечері у вівторок. Каррі тут не спеція-головна-героїня, а лише тепла нота на фоні солодкого перцю — її стільки, щоб відчути, а не щоб закричати.
Шалот обирайте не тому, що він "благородніший" за звичайну цибулю — а тому, що він м'якший і солодший, менше гіркоти при швидкому обсмажуванні. Немає шалоту — беріть звичайну цибулю, тільки нарізайте дрібніше й не поспішайте: шалот прощає нетерплячість, цибуля ні.
Перці — жовтий і червоний — беруться разом не для краси тарілки, а тому що жовтий трохи кислуватий, а червоний солодший: разом вони дають глибину, яку один сорт сам не дасть. Соломка, а не кубик, щоб перець встигав м'якнути зсередини, поки знадвору ще тримає форму — тактильна ознака готовності проста: вилка входить легко, але перець не розповзається в кашу.
Помідори датторіні — маленькі, м'ясисті, з тонкою шкіркою, тому розварюються за десять хвилин у підливку без зайвих рухів з вашого боку. Якщо таких немає — беріть будь-які невеликі м'ясисті томати, головне не водянисті салатні, бо ті дадуть більше води, ніж м'якуші, і підливка вийде рідкою замість густої.
Воду з розведеним каррі вливають не для того, щоб "розбавити", а щоб спеція розкрилася рівномірно — суха спеція, кинута прямо в сковороду, може лягти грудочками й підгоріти по краях сковороди, де найгарячіше. Розведена у воді, вона розходиться по всій підливці одразу.
Пасту варять окремо й зливають аль денте — тобто ще з легким опором на зуб, бо вона допряжиться вже в сковороді, вбираючи трохи підливки. Якщо зварити до повної м'якості одразу у воді, то на сковороді вона стане просто кашею — страва не прощає тут поспіху так само, як не прощає його ковбаска на першому кроці.
Пекоріно романо присипається в кінці, не раніше: сир з'їдений теплом тарілки, а не кипінням сковороди — так він лишається собою, а не перетворюється на гумову плівку. Немає пекоріно — беріть будь-який твердий солоний сир овечого чи схожого типу, головне щоб він був гострим, а не нейтральним, бо саме ця гострота тут закриває смак страви.
Ще від Matteo Brandt
·