Фото від ШІЗолоте молоко
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 260 мл Вода
- 85 г Куркума
- щіпка Чорний перець
- 170 г Молоко
- 1 ст. л. Мед
Кроки
Наливаємо воду в каструлю, ставимо на вогонь і доводимо до кипіння.
Коли вода закипить, вимикаємо вогонь і додаємо куркуму та щіпку чорного перцю.
Часто перемішуємо, щоб утворилася густа, трохи зерниста паста.
Перекладаємо пасту в банку для зберігання.
Беремо невелику каструльку, наливаємо рослинне молоко і доводимо до кипіння.
Щойно молоко закипить, переливаємо його в банку, додаємо пасту з куркуми та мед.
Щільно закриваємо кришку, обгортаємо банку кухонним рушником і енергійно збовтуємо.
Золоте 
молоко — це, по суті, не напій, а спосіб зберігання 
куркуми. Більшість людей купують порошок куркуми, тримають банку відкритою, і за пару місяців мають жовтий пил без смаку й запаху — ефірні олії вивітрились, залишилась тільки барвна здатність. Цей рецепт вирішує саме цю проблему: ви варите з куркуми пасту на 
воді, і та паста, закрита в банці, тримає аромат місяцями, бо вода й легкий жир із молока не дають ефірним маслам випаровуватись так, як вони випаровуються з сухого порошку на повітрі.
Вийде — коли паста після перемішування густа й трохи зерниста, як гірчиця домашнього помелу, а не рідка кашка. Зернистість — це ознака, що куркума взяла в себе всю воду, яку могла, й більше розчиняти нема чому. Якщо паста тече — куркуми відносно мало або води забагато, і зберігатися вона буде гірше: рідина — середовище для цвілі, густа паста — ні.
Не вийде, якщо воду довести до кипіння і засипати куркуму просто туди, кипляче. Дехто так і робить — мовляв, швидше розмішається. Ні: тут вогонь вимикають саме перед тим, як куркума потрапляє у воду, бо йдеться не про варіння спецій, а про заварювання — як чай. Кипляча вода віддає тепло поступово, поки стигне, і цього тепла достатньо, щоб куркума розкрилася, не підгорівши й не втративши частину аромату в пару, яка над каструлею продовжує кипіти.
На банку середнього розміру цього вистачить місяців на зо два щоденного чаю для однієї людини — тут рахунок не по порціях гарячого напою, а по ложках пасти, які ви потім розводите молоком, коли схочете випити.
Куркума тут не приправа до страви, а основа — тому й береться так багато, 85 г на 260 мл води. Беріть порошок, а не корінь: свіжий корінь куркуми для цієї пасти не підходить, бо в ньому забагато вологи і паста просто не загусне так, як треба, — вона варитиметься до стану каші, а не до потрібної зернистості.
Чорний 
перець — не для смаку, його тут ледь відчутно. Куркумін, активна речовина куркуми, сама по собі погано засвоюється організмом, а речовина з перцю (піперин) допомагає тілу її засвоїти в рази краще. Тому щіпка стоїть поруч із куркумою, а не окремо — без неї паста лишиться просто жовтою й ароматною, але сенсу приймати її стане менше.
Рослинне молоко можна замінити на будь-яке молоко без сильного власного смаку — коров'яче, вівсяне, мигдальне, яке вам під руку трапилось. Головне, щоб воно не забивало смак куркуми своєю солодкістю чи горіховою нотою, якщо ви самі цього не хочете. Доводити до кипіння його потрібно окремою каструлькою, невеликою — бо тут важлива не температура сама по собі, а те, щоб молоко було гарячим, коли зустрінеться з пастою: холодна паста в холодному молоці просто ляже грудками на дно банки й не розійдеться.
Мед кладіть у вже гаряче молоко з пастою, а не варіть разом із водою на першому кроці. Причина проста й невагома: мед при сильному нагріванні втрачає частину своїх ферментів і ароматики, перетворюючись на звичайний цукровий сироп. Тут він не варениться — він розчиняється в гарячій рідині, яка вже трохи остигає, поки ви її переливаєте й закриваєте банку.
Рушник навколо банки на останньому кроці — не ритуал, а захист руки: банка зі щойно закипілим молоком гаряча, і тримати її голими руками, енергійно збовтуючи, незручно й небезпечно. А збовтувати треба саме енергійно й саме щільно закритою — це замінює миксер, розбиваючи грудки пасти об стінки банки до однорідності.
Зберігати готову пасту краще в холодильнику, щільно закритою — тоді й вода в ній, і легкий жир із молока не стануть середовищем для цвілі чи бродіння. Відкрита банка на столі зводить нанівець усю ідею цього рецепта: ви знову отримаєте те саме вивітрювання, від якого тікали, просто трохи повільніше, ніж із сухим порошком.
Ще від Matteo Brandt
·