Фото від ШІТунець на грилі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 4 од. Тунець
- Петрушка
- Базилік
- 1/2 склянка Оливкова олія
- Лимонний сік
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Петрушку очистити, вимити і дрібно нарізати. Листя базиліка швидко промити, обсушити й розірвати руками на шматочки.
У мисці змішати петрушку з базиліком, додати оливкову олію та лимонний сік, посолити й поперчити.
Філе тунця сполоснути під проточною водою і добре обсушити.
Викласти філе в посуд, залити маринадом, накрити кришкою і поставити в холодильник.
30 хвРозпалити гриль на сильному вогні.
Дістати тунця із маринаду, дати стекти зайвій рідині і викласти рибу на гриль.
Смажити тунець з кожного боку до рум'яної скоринки, готуючи до температури 63 °C у найтовстішому місці.
Подавати тунець із зеленим салатом або радіккіо та помідорами черрі.
Тунець — це не курка. Його головна помилка — готувати як звичайну рибу, до білого й сухого всередині. Насправді тунець найкращий, коли середина лишається рожевою, майже сирою — як у хорошому стейку з яловичини. Цей рецепт саме про це: швидкий сильний жар зовні, і стоп, поки нутро ще соковите.
Чи вийде — залежить від двох речей: наскільки гарячий у вас гриль чи сковорода, і чи вистачить терпіння не передержати рибу "для певності". Передержана риба тут — не питання смаку, а питання страху: людям незручно, що риба всередині рожева, здається — не готова. А вона готова, просто інакше, ніж звикли.
Маринад із зелені,
олії й лимона — не для того, щоб "просочити" рибу наскрізь за півгодини, тунець щільний і глибоко маринад не йде. Він працює зовні: дає аромат скоринці і трохи кислоти, яка на контакті з жаром швидше карамелізує поверхню.
Тунець беріть товстим куском, сантиметра два-три, не тонше. Тонке філе на сильному жарі встигне пропектися наскрізь ще до того, як зовні з'явиться скоринка — а скоринка тут половина сенсу страви. Якщо у продажу тільки тонкі стейки — краще взяти інший спосіб готування, цей рецепт під них не розрахований.
Петрушка й
базилік тут не для краси в тарілці, а щоб
олія за півгодини в холодильнику встигла взяти їхній запах і передати його поверхні риби. Свіжість зелені важлива саме тому — в'яле листя олії майже нічого не віддасть. Якщо базиліка немає — підійде м'ята чи кріп, головне, щоб трава була духмяна, а не просто зелена маса для об'єму.
Олія — будь-яка без власного сильного характеру, яка не заб'є аромат зелені й лимона. Оливкова тут доречна класично, але якщо вдома тільки соняшникова рафінована — страва не розвалиться, просто смак буде стриманіший.
Лимонний
сік додавайте по смаку на око, орієнтуючись на кислинку, а не на точну міру — тут вона й не вказана невипадково: кислотність лимонів різна, і "правильна" пропорція існує тільки у вашій склянці.
Температура 63°C у найтовстішому місці — це орієнтир, за яким білок риби ще не встиг стиснутися й видавити з себе всю вологу. Якщо термометра немає — натискайте пальцем: тунець при такій готовності пружинить, але легко піддається, не твердий, як камінь. Дехто каже — рибу треба смажити довго, щоб напевно "вбити все живе". Ні, бо тунець на такому жару і з такою товщиною прогрівається рівномірно й швидко, і довге смаження там, де досить кількох хвилин із кожного боку, просто висушує м'якуш, перетворюючи стейк на щось, що годиться хіба на бутерброд.
Гриль на сильному вогні — не примха, а необхідність: риба повинна схопитися скоринкою швидше, ніж встигне проваритися зсередини. На звичайній кухонній плиті це чавунна сковорода-гриль, розігріта до диму, або найбільша конфорка на повну потужність без кришки — тут кришка тільки заважає, бо під нею тунець почне паритися, а не підсмажуватися.
Подача з радіккіо, зеленим салатом чи помідорами черрі — не декор, а противага: гіркота листя і кислинка томатів ріжуть жирність олії в маринаді, інакше страва вийде однобоко масляниста.
Ще від Kofi Asante
·