Фото від ШІСолоні конвертики з шинкою і провола
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Розрізаємо прямокутне листкове тісто на чотири рівні прямокутники. На кінцях кожного укладаємо скибочки копченої проволи, а потім шинки.
Ножем робимо кілька надрізів на тій частині тіста, де немає начинки.
Загортаємо обидва краї, щільно притискаючи їх пальцями, а потім зубцями вилки.
Випікаємо конвертики з листкового тіста при 200 градусах у розігрітій духовці з конвекцією.
15 хвПодаємо теплими, за бажанням — із келихом білого вина.
Конвертики — це спосіб змусити листкове 
тісто працювати на вас, а не проти вас. Тісто без дріжджів піднімається шарами тільки тому, що в ньому шарами лежить холодне масло: воно тане в духовці, пар виривається вгору, шари розсуваються. Все, що вам треба зробити правильно — це не дати начинці заважати цьому процесу і не дати тісту розлізтися під вагою сиру.
Тому надрізи на порожній частині тіста — не для краси. Там, де лежить начинка, тісто вже притиснуте вагою 
шинки й 
провола, і піднятися вгору як слід воно не зможе — хоч плач. А там, де порожньо, воно б рвалося довільно, бульбашками, нерівно. Надріз — це запланований розрив, який каже тісту: тут можна, і рівно стільки.
Вийде чи ні — вирішується на етапі защипування краю. Якщо шов притиснути слабко, провола розплавиться і витече на лист — і ви отримаєте не конвертик, а калюжу під коржем. Пальцями стискаєте грубо, вилкою — щільно, по лінії. Три хвилини роботи, яких не можна пропустити.
Страва на трьох — це не про голод, а про компанію: п'ять хвилин збирання, п'ятнадцять духовки, і до столу подається тепле, а не те, що лежало й чекало.
Листкове тісто беріть готове, заморожене чи охолоджене — не леніться самі розкочувати масло в тісто вдома, це окрема наука з купою способів зіпсувати. Головне — щоб воно було саме листкове, без дріжджів: дріжджове тісто підніметься м'яким і пухким, а вам потрібна крихка шаруватість, яку дає лише масло між шарами.
Провола копчена і шинка — пара, яка працює через контраст. Провола під жаром плавиться й тягнеться, шинка лишається трохи щільнішою і солоною. Якщо копченої провола немає — беріть будь-який твердий сир, що плавиться рівно, без розшарування на олію й білок: моцарела, гауда, навіть пармезан у малій кількості підійде, аби сир тримав форму, а не ставав рідиною. Шинку можна замінити бужениною чи прошутто — суть у тому, щоб м'ясо вже було готовим до їжі, бо в духовці воно лише розігрівається, а не доготовується.
На кінцях прямокутника начинку кладете не з жадібності, а з розрахунку: конвертик згортається з обох боків до середини, і саме там, де начинка лягла, шов має притиснути тісто, а не сир. Якщо покласти начинку по центру, краю нічим буде стримувати — вона попливе ще до духовки.
Духовка з конвекцією при 200 градусах — це не просто жар, а рух гарячого повітря, який обвіває конвертик з усіх боків одразу і підсушує поверхню швидше, ніж встигає витекти волога з сиру. Без конвекції, у звичайній духовці, орієнтуйтеся не на хвилини, а на колір: тісто має стати рівномірно золотавим і трохи піднятися шарами, як розгорнута книжка. П'ятнадцять хвилин — це нижня межа, не присуд: якщо у вашій духовці тісто ще бліде, тримайте далі, перевіряючи щохвилини, бо тут легше не дотримати, ніж засушити.
Дехто скаже — холодну духовку можна прогріти одночасно з випічкою, щоб не чекати. Ні, бо тоді нижній шар тіста встигне розм'якнути від тепла, яке ще не дало жару для підйому, і замість хрусткого низу ви отримаєте щось гумове. Розігрівайте духовку повністю заздалегідь — це та частина терпіння, яку не скоротити, тому що тут і ховається смак хрусткої скоринки.
Ще від Luca Martelli
·