Фото від ШІІталійський салат
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Морква нарізана дрібними кубиками
- 200 г Горошок поза сезоном можна використати заморожений, лущений
- 1 од. Шалот нарізана дрібними кубиками
- 100 мл Крем-фреш
- 1,5 ст. л. Майонез
- 1 ч. л. яблучний оцет
- 1 ч. л. діжонська гірчиця
- 1 ст. л. Мед
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Змішайте вершки крем-фреш, майонез, яблучний оцет, дижонську гірчицю та мед. Приправте сіллю та перцем
Додайте нарізану моркву та горошок до заправки, ретельно перемішайте
Назва «італійський» тут умовна — у самій Італії такого салату ніхто так не називає, це радше наша звичка вішати на дрібно нарізані овочі в
майонезі якусь закордонну етикетку. Насправді це проста холодна закуска:
морква,
горошок і цибуля-
шалот у кисло-солодкій заправці з
крем-фреш. Нічого складного, готувати майже нема що — усі кроки вже у вас перед очима.
Вийде це практично завжди, бо провалити тут нічого. Немає вогню, немає моменту готовності, який можна проспати — ви просто змішуєте. Єдине, де салат може підвести — це баланс заправки:
оцет і
гірчиця тягнуть у кислу сторону,
мед і крем-фреш — у солодку, і якщо просто вилити все за рецептом, не пробуючи, смак може виявитись не вашим.
Терпіння тут потрібне не на кухні, а в холодильнику: якщо дасте салату постояти хоч годину, морква й горошок увберуть у себе заправку і перестануть бути «окремо овочі, окремо соус». Свіжозмішаний він теж їстівний, але це вже інша страва — менш цікава.
Морква тут не варена — звичайна сира, нарізана дрібним кубиком. Це важливо: сира морква тримає хрускіт і солодкуватий смак, варена в такому салаті розкисне і перетвориться на кашу, яка просто вбере в себе весь соус і нічого не дасть натомість. Дехто каже — моркву треба бланшувати, бо сира «жорстка». Ні, якщо кубик дрібний, зуби з нею впораються без проблем, а хрускіт — це і є частина сенсу салату.
Горошок за сезоном свіжий, поза сезоном — заморожений, лущений. Тут нема де хитрувати: консервований дасть зовсім іншу, м'яку і трохи солонувату текстуру, тоді як заморожений свіжий горошок після розморожування залишається пружним, майже як щойно з грядки. Якщо під рукою тільки консервований — використовуйте, салат не розвалиться, просто стане трохи іншим на укус.
Шалот обрали не випадково: він м'якший за звичайну ріпчасту цибулю, без тієї різкої гіркоти й сльозогінності. Якщо шалоту немає — підійде будь-яка цибуля з м'яким смаком, а різку краще на хвилину-дві залити окропом і злити воду, щоб забрати зайву гостроту, яка в холодній закусці ні до чого.
Заправка — це серце салату, і тут головна причина, чому варто пробувати, а не сліпо міряти ложками.
Крем-фреш дає кислинку й щільність без зайвої жирності
майонезу, майонез додає в'язкості, щоб соус тримався на кубиках, а не стікав на дно миски.
Оцет і
гірчиця ріжуть солодкість
меду, мед балансує кислоту оцту — це класична гра навпроти, і пропорції в рецепті — лише відправна точка. Якщо крем-фреш не знайшли, беріть сметану з жирністю ближче до 20%, вона по текстурі найближча родичка.
Сіль і
перець — за смаком, і тут не жадібничайте з сіллю: морква й горошок самі по собі солодкуваті, і без достатньої солі заправка здасться приторною, навіть якщо оцту й гірчиці достатньо. Спробуйте одразу після змішування і ще раз — через годину в холодильнику, коли овочі віддадуть трохи соку: сіль і кислота можуть попросити добавки вдруге.
Ще від Ostap Melnyk
·