Фото від ШІКубики панеттоне з кремом із рікоти, корицею та волоськими горіхами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- Панеттоне
- 300 г Рікота
- 3 ст. л. Молоко
- 1 ст. л. Мед
- 50 г Волоський горіх
- 1 ст. л. Кориця
- 1 рюмка Марсала
- Чорний шоколад
Кроки
У блендері з'єднати рікоту, молоко, мед, подрібнені волоські горіхи та корицю. Збити до однорідного крему.
У скляну форму для запікання викласти кубики панеттоне щільно, без порожніх місць.
Полити панеттоне марсалою, а потім покрити кремом із рікоти.
Прикрасити чорним шоколадом і поставити в холодильник до моменту подачі.
Панеттоне — це здоба, яка по собі суха й нудна, коли не свіжа. Її слабкість — пориста м'якушка, яка охоче тягне в себе рідину й не розмокає в кашу, бо тримається на клейковині й масляній здобі. Цей десерт саме на цьому і грається: кубики лежать у формі як губка, чекають, поки їх напоять.
Тому
марсала тут не для аромату «для галочки» — це розчинник і провідник. Вона несе з собою й солодкість, і спирт, який трохи розм'якшує структуру здоби, не руйнуючи її. Якщо лити мало — кубики залишаться сухими острівцями всередині крему, і це і є єдиний спосіб зіпсувати цю страву: пошкодувати рідини.
Вийде чи ні — залежить не від техніки, а від терпіння на холодильник. Десерт не їдять одразу: кремова маса має просочитись у панеттоне, а не лежати зверху шапкою. Дайте їй час — це і є єдиний «процес готування», який тут є.
Дехто думає, що
рікота в десерті — це про легкість, дієтичність. Ні, тут вона — просто основа, яка тримає форму крему і не перебиває смаком, на відміну від вершків чи маскарпоне, які дали б зайву жирність там, де і так є здоба і
шоколад.
Панеттоне беріть будь-яке, яке не черствіше за кілька днів — свіжість тут важливіша за бренд. Якщо вона вже підсохла, це навіть на краще: суха м'якушка вбирає
марсалу швидше і рівномірніше, не розповзаючись у кашу. Нарізайте кубиками, а не рвіть руками — щільна укладка без порожнин потрібна, щоб крем не провалювався в діри і лежав рівним шаром.
Рікота — основа крему, і тут важливо не те, яка вона жирна, а яка суха. Якщо рікота волога (буває з магазинних, які стоять у рідині), крем вийде рідким і сповзе з кубиків, замість лягти шапкою. В такому разі дайте їй стекти через сито хвилин двадцять — орієнтуйтесь на те, що маса перестала пускати сироватку. Якщо рікоти нема, підійде будь-який м'який некислий сир без вираженого смаку — маскарпоне спрацює, але зробить солодше й жирніше, тож
мед тоді зменшіть.
Молоко в крем кладуть не для смаку, а для консистенції: воно розбавляє щільну рікоту до стану, коли блендер може збити її в однорідну масу без грудок, а не збивати суху пасту. Три ложки — орієнтир, не закон: якщо рікота суха, знадобиться трохи більше, якщо волога — можна й без молока.
Мед тут не обов'язково різнотравний — дивіться на густину, а не на назву з етикетки. Рідкий мед легше вмішати в крем, твердий доведеться трохи розтопити на водяній бані, інакше він ляже крупинками. Волоські
горіхи подрібнюйте не в пил, а до стану дрібної крихти — вони повинні відчуватись на зуб, це той хрускіт, який рятує десерт від одноманітної м'якості крему й розмоклої здоби.
Марсала — вино кріплене, з власним горіховим і карамельним відтінком, тому заміна тут не «будь-яке біле вино», а щось так само солодке й міцне: портвейн, херес олоросо, на крайній випадок темний ром, розведений трохи соком чи водою, щоб не був занадто різким. Якщо алкоголь категорично не підходить — беріть міцний чорний чай або компот з сухофруктів, просочення спрацює так само, хоч смак вийде інший, простіший.
Шоколад кладіть темний, з високим вмістом какао — він тут не солодкість додає, а гіркоту, якої бракує солодкому крему й марсалі. Молочний шоколад зробить десерт нудним, бо все в ньому буде солодким в один голос, без контрасту.
Ще від Kofi Asante
·