Фото від ШІКукурудзяний пиріг з фундуком
Інгредієнти

- 200 г Борошно
- 250 г Кукурудзяне борошно
- 240 г Цукор
- 100 г Фундук
- 6 од. Яйця
- 200 г Вершкове масло
- 16 г Розпушувач
- 15 г лікер стрега або інший лікер чи апельсиновий сік
- 1 щіпка Сіль
- 100 г Шоколадні краплі або подрібнений шоколад
Кроки
Перебийте фундук із цукром у блендері до стану дрібної крихти.
Додайте до суміші борошно, кукурудзяне борошно, розпушувач і щіпку солі.
Якщо чаша блендера замала, продовжуйте готувати тісто за допомогою міксера.
Додайте вершкове масло, нарізане шматочками (можна холодне), і яйця.
Влийте лікер стрега для аромату.
Збивайте все до однорідної гладкої та доволі густої кремової консистенції.
Перекладіть тісто у велику миску, додайте шоколадні краплі й ретельно перемішайте.
Вилийте тісто у форму діаметром 20-22 см, попередньо змащену маслом і присипану борошном.
Випікайте пиріг у розігрітій духовці за температури 180 градусів приблизно 1 годину.
60 хвДістаньте пиріг з духовки і дайте йому повністю охолонути перед подачею.
Кукурудзяне
борошно в бісквіті — це не примха і не мода на поленту в солодкому. Воно не вбирає вологу так жадібно, як пшеничне, і не утворює клейковини — тому пиріг виходить не пухким і повітряним, а щільним, трохи пісочним на зламі, з приємною шорсткістю на зубах. Якщо чекаєте легкості бісквіта — це не той рецепт, і краще зрозуміти це до того, як поставите форму в духовку.
Фундук тут не прикраса, а другий борошняний компонент. Перебитий із цукром у дрібну крихту, він віддає тісту і жир, і аромат смаженого горіха одразу, ще на етапі замісу — не чекаючи випічки. Тому перший крок важливий сам по собі: не просто подрібнити горіх, а розтерти його з цукром так, щоб
цукор почав витягувати олію з горіхової маси. Звідси й густа кремова консистенція тіста на виході — вона логічна, якщо перший крок зроблено правильно.
Вийде страва, схожа на італійські горіхові торти, де борошно — лише каркас, а смак і структуру дають горіхи та олійність
масла.
Шоколадні краплі в такому щільному тісті не тонуть і не спливають — вони просто лишаються там, де їх розмішали, і при розрізі пиріг виглядає рівномірно крапчастим, а не з шоколадною «шапкою» зверху.
Форма на 20-22 см і шість
яєць на такий об'єм дають висоту приблизно в долоню — це не високий бісквітний торт, а щільний коржик-пиріг, який ріжуть на клини й подають до чаю чи кави, без крему і прикрас — тут вони зайві.
Масло кладіть холодним, шматочками — і не бійтеся цього, міксер чи блендер на потужних обертах розіб'є його незалежно від температури. Холодне масло довше тримає форму під час замісу, не перетворюючи тісто на суцільну олійну пляму раніше часу, — воно «розчиниться» вже в духовці, коли нагріється до температури плавлення, і саме тоді зв'яже всю суху частину докупи. М'яке кімнатної температури теж підійде, просто тісто стане трохи рідшим одразу при замісі — не критично.
Лікер стрега — це травʼяний італійський лікер із шафраном, звідси і його жовтий колір, і складний пряно-солодкий аромат. Якщо такого немає — беріть будь-який інший лікер, який у вас є і запах якого вам подобається поруч із горіхом і шоколадом: амаретто, ромовий, навіть коньяк у невеликій кількості. Апельсиновий сік — заміна не алкогольна, а ароматна: він не дасть тієї ж глибини, зате додасть свіжої кислинки, яка непогано дружить із солодким горіховим тістом. Головне тут — не кількість рідини, а її запах, 15 грамів все одно погоди в консистенції не роблять.
Розпушувач — не формальність і не «про всяк випадок». Кукурудзяне
борошно важче, ніж пшеничне, і без хімічного підйому тісто просто не підніметься — дріжджів тут немає,
яйця збиваються не настільки, щоб самостійно підняти таку щільну масу. Тому 16 грамів на цей обсяг борошна — це розрахунок, а не запас міцності.
Шоколадні краплі можна замінити подрібненим шоколадом будь-якого виду — чорним, молочним, навіть білим, якщо любите контраст. Головне — нарізати його не в пил, а шматочками, які відчуваються на зубах окремо від тіста, інакше весь сенс додавання губиться в загальній солодкій масі.
Форму обов'язково змастіть маслом і присипте борошном навіть якщо вона з антипригарним покриттям — кукурудзяне борошно дає тісту схильність прилипати до металу сильніше за пшеничне, і краще підстрахуватися, ніж потім виколупувати половину пирога зі стінок.
Температура 180 градусів і година часу — орієнтир, не закон: духовки різні, і нижня межа тут саме година, а далі дивіться на пиріг — верх має стати рівномірно золотисто-рудим, а дерев'яна шпажка чи ніж, встромлені в центр, виходити сухими, без тіста на лезі. Дайте пирогу повністю охолонути перед тим, як різати — поки він гарячий, кукурудзяна структура ще не "усілася", і щільний корж легко розвалиться на шматки замість того, щоб триматися рівним клином.
Ще від Liam Murphy
·